Для організації робочого часу та роботи органу місцевого самоврядування під час відключень електроенергії можна обрати кілька шляхів:
- оголосити простій не з вини працівника;
- запровадити дистанційну роботу;
- змінити режим роботи працівників (змінивши час початку і закінчення робочого часу та перерви на відпочинок або запровадити гнучкий режим робочого часу).
Скачати календар бухгалтера на 2023 рік
Оголошення простою на випадок відключень електрики
Відповідно до частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) простій – це зупинення роботи через:
- відсутність організаційних умов, необхідних для виконання роботи;
- відсутність технічних умов, необхідних для виконання роботи;
- невідворотня сила або інші обставини.
Причиною простою для посадових осіб ОМС можна вважати відсутність умов, необхідних для виконання їх повноважень – відсутність електропостачання або тривалі віялові відключення електроенергії. В цьому випадку може бути оголошено вимушений простій не з вини працівника.
Під час простою оплата здійснюється відповідно до частини першої статті 113 КЗпП – не нижче 2/3 встановленого працівнику окладу. У колективних договорах може встановлюватися і більший розмір оплати за час простою. Простій можна застосовувати для окремих працівників апарату місцевої ради та її виконавчого комітету, її виконавчих органів або в цілому для конкретного виконавчого органу.
Недоцільно оформляти простій стосовно тих посадових осіб, без яких виконання повноважень органу місцевого самоврядування неможливе або ускладнене – це заступники голови (сільського/селищного/міського) з питань діяльності виконавчих органів ради, секретар сільської/селищної/міської ради, працівники структурних підрозділів із соціального захисту населення та інші.
Необхідно врахувати, що частина посадових осіб може здійснювати свої посадові обов’язки навіть під час відсутності електроенергії. Законодавством не визначено ні мінімальної, ні максимальної тривалості простою: кілька годин, один день або п’ять днів, тиждень, місяць (в залежності від обставин).
Порядок оформлення простою
Порядок оформлення простою законодавством не визначено. Але згідно з роз’яснень Мінсоцполітики (лист від 04.10.2013 р. № 179/06/186-13) для оформлення факту простою необхідно скласти відповідний акт, у якому зафіксувати причини, що зумовили припинення роботи, та видати наказ/розпорядження про простій.
У випадку з відключенням електроенергії підставою для прийняття розпорядження голови ОМС про запровадження простою буде службова (доповідна) записка на його ім’я за підписом керуючого справами або керівника служби управління персоналом про факт відключення електроенергії (із зазначенням тривалості зупинки роботи) та неможливості відповідних посадових осіб місцевого самоврядування здійснювати визначенні у посадових інструкціях повноваження.
У розпорядженні про оголошення простою зазначається:
- підстава запровадження простою – відсутність електроенергії;
- дата (і час) початку та тривалість простою (дата/час його завершення);
- кому оголошено простій (для всіх працівників апарату місцевої ради та її виконавчого комітету чи окремих виконавчих органів, чи окремих посадових осіб);
- необхідність присутності або відсутності працівників на робочому місці;
- порядок оплати часу простою.
Облік робочого часу під час простою
Облік робочого часу під час простою здійснюється відповідно до наказу Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»:
- у табелі обліку використання робочого часу у верхній комірці вказують кількість годин простою (наприклад, «8»),
- у нижній — умовне позначення простою — «П» (цифровий код «23»).
Важливо: законодавство не передбачає процедури тимчасового призупинення простою. Якщо відновилися організаційні або технічні умови, необхідні для виконання роботи, треба видавати окремий розпорядчий акт щодо припинення простою для таких працівників у зв'язку з необхідністю забезпеченням можливості виконання ними трудових обов'язків. Вихід посадових осіб місцевого самоврядування на роботу на декілька днів чи годин під час простою не відповідає умовам статті 34 КЗпП. ІІ).
ВИМОГИ ДО ГРАФІКУ ВІДПУСТОК НА 2023 РІК
Дистанційна робота ОМС під час відключень електроенергії
Під час тривалої відсутності електропостачання можливо застосовувати організації робочого процесу у форматі дистанційної роботи.
Відповідно до частини першої статті 60-2 КЗпП дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. За загальним правилом сторони повинні укласти письмовий трудовий договір про дистанційну роботу.
Але письмова форма договору необов'язкова у разі виникнення загрози збройної агресії. Відповідно до ч. 11 статті 60-2 КзпП в таких випадках дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов'язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
Ці обставини також дозволяють роботодавцю не попереджати працівника про зміну істотних умов праці за два місяці до їх впровадження.
Запровадження дистанційної роботи для службовців є зміною істотних умов праці. Особливостями дистанційної роботи є те, що:
- на працівника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором, у разі його укладення;
- працівник розподіляє робочий час на власний розсуд;
- загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених у статтях 50 і 51 КзпП;
- працівник може поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи на робочому місці;
- працівнику гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення електроенергії), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційнотелекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.
Якщо трудовий договір про дистанційну роботу не укладався, а працівника було переведено на дистанційну роботу відповідно до розпорядження сільського/селищного/міського голови, важливо ознайомити працівника з наказами (розпорядженнями), документами та дорученнями, визначити спосіб комунікації та взаємодії між сторонами під час виконання дистанційної роботи:
- засоби електронного зв’язку, наприклад, електронна пошта, номер телефону, мобільний додаток тощо;
- умови звітності працівника про виконану роботу (формати та періодичність);
- умови повідомлення працівником про виникнення ситуацій, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи, - відсутність світла, інтернету тощо;
- інші умови щодо комунікації та взаємодії сторін.
Законодавство не визначає переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Тому зазначене питання може бути вирішено на власний розсуд голови ОМС або керівника виконавчого органу. Також не визначено порядок здійснення роботодавцем обліку робочого часу працівника, який працює дистанційно. Нормальна тривалість робочого часу за умови дистанційної роботи не може перевищувати 40 годин на тиждень, і на працівника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.
В розпорядженні про дистанційну роботу варто визначити що впродовж робочого часу працівники повинні (за наявності технічної можливості):
- виконувати посадові обов’язки,
- бути на постійному мобільному зв’язку,
- відповідати на дзвінки,
- опрацьовувати електронну пошту,
- у разі необхідності з’являтися на робоче місце за викликом керівництва.
У випадку запровадження дистанційної роботи з підстав збройної агресії обов'язок з’являтися на робоче місце зазначати недоцільно, оскільки працівники можуть перебувати далеко від робочого місця, в тому числі і за кордоном.
Важливо! Відповідно до частини шостої статті 60-2 КЗпП за погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Порядок, особливості такої роботи, облік робочих годин необхідно детально визначити у розпорядженні.
Табель обліку робочого часу при дистанційній роботі необхідно вести в загальному порядку (за наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»).
Змінення часу початку та закінчення робочого дня, часу перерви
У КЗпП зміна режиму робочого часу визначається як зміна істотних умов праці (частина третя статті 32). Під режимом робочого часу розуміється установлений законодавством або локальним нормативно-правовим актом норми робочого часу протягом доби, тижня, інших календарних періодів.
Елементами режиму робочого часу є такі:
- час початку і закінчення роботи;
- час і тривалість перерв;
- тривалість і правила чергування змін.
У випадку почергових графіків відключення електроенергії для забезпечення виконання визначених законодавством повноважень можна змінити час початку роботи, щоб робочий день починався/закінчувався до/після таких відключень. Також можна перенести час обідньої перерви, щоб вона співпадала з періодом відключення.
Приклад 1. Режим роботи ОМС наступний:
- час початку роботи — 8:00,
- час закінчення — 17:00,
- час перерви для відпочинку та харчування з 12:00 до 13:00.
Відповідно до графіків відключення електроенергію вимикатимуть на 2 години через кожні 4 години. На робочий час органу місцевого самоврядування припадає відключення електроенергії у період з 10:00 до 12:00 та з 16:00 до 18:00.
Рішення 1. Змінити режим роботи. Перенести час початку роботи на 7:00, час початку перерви на 10:00 і збільшити час перерви до максимальних 2 години. Пропонований режим робочого часу: початок роботи — 7:00, час закінчення — 17:00. Час перерви — з 10:00 до 12:00 (охоплює період відключення електроенергії 1 годину).
Рішення 2. Змінити режим роботи. Перенести час початку роботи на 7:00, час початку перерви на 11:00. Час перерви залишити 1 годину. Пропонований режим робочого часу: початок роботи — 7:00, час закінчення — 16:00. Час перерви — з 11:00 до 12:00 (охоплює період відключення електроенергії 1 годину).
Зміна режиму роботи, елементом якого є зміна часу початку/закінчення робочого дня, - це зміна істотних умов праці. Частина 3 статті 32 КЗпП дозволяє зміну істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. До змін істотних умов праці належить й зміна режиму роботи.
Важливо! З ініціативи роботодавця зміна істотних умов праці допускається лише у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці.
Запровадження гнучкого режиму робочого часу
Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.
Особливі умови встановлення гнучкого режиму:
- встановлюється за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом;
- встановлюється на визначений строк або безстроково як при призначенні на посаду, так і після;
- на час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу. У такому випадку з відповідним розпорядженням необхідно ознайомити посадових осіб апарату та виконавчого комітету, виконавчих органів ради протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються;
- дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу є обов'язковою умовою;
- облік робочого часу забезпечується уповноваженою особою органу місцевого самоврядування;
- не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав посадових та службових осіб органу місцевого самоврядування. Гнучкий режим робочого часу може бути запроваджено для працівника, як з його власної ініціативи, так і з ініціативи роботодавця (див. таблицю нижче).
| Способи запровадження гнучкого режиму робочого часу | |
| З ініціативи працівника | З ініціативи роботодавця |
| Відповідно до поданої заяви посадової особи з проханням встановити йому гнучкий режим робочого часу, у якій зазначається узгоджена інформація щодо умов його застосування. Роботодавець у свою чергу на підставі заяви видає відповідний розпорядчий акт (розпорядження, наказ), в якому визначаються строки та умови застосування гнучкого режиму. З цим розпорядчим актом обов’язково повинен бути ознайомлений працівник. | Через зміну істотних умов праці. |
Норми тривалості робочого часу на 2023 рік
При встановленні гнучкого графіку роботи повинні бути дотримані норми тривалості робочого часу (не може перевищувати 40 годин на тиждень) для працівників, а оплата праці здійснюється в повному обсязі.
Приклад 1. Для посадових осіб місцевого самоврядування (п’ятиденний робочий тиждень з вихідними днями субота та неділя) вводиться гнучкий режим робочого часу з:
- фіксованим робочим часом з 08:00 до 10:00 в понеділок.
- змінним часом у понеділок з 06:00 до 08:00 та з 10:00 до 20:00,
- змінним часом у вівторок – п’ятницю з 06:00 до 20:00, перервою з 12:00 до 13:00.
Облік робочого часу – поденний, повна зайнятість, 8-годинний робочий день, п’ятиденний робочий тиждень. Оскільки облік робочого часу поденний, то кожен робочий день працівник повинен відпрацювати встановлені 8 годин. При цьому 2 години в понеділок, а саме з 08:00 до 10:00 він зобов’язаний бути на робочому місці. Припустимо, що цей час вибрали фіксованим, тому що саме з 08:00 до 10:00 проходить нарада, на якій повинні бути присутні всі працівники місцевої ради, незважаючи на відключення електроенергії.
Інші 7 годин у понеділок та по 8 годин у вівторок – п’ятницю працівник розподіляє, як забажає, але в межах змінного часу. Важливо, щоб працівник визначав робочими годинами саме ті години, коли наявна електроенергія.
Приклад 2. Гнучкий режим робочого часу в межах 8-годинного робочого дня може бути наступним:
- фіксований час з 10.00 до 13.00 (3 години), з 14.00 до 16.00 (2 години),
- перерва для харчування та відпочинку з 13.00 до 14.00,
- змінний робочий час з 08.00 до 10.00 та з 16.00 до 19.00.
Режим роботи в органах місцевого самоврядування не передбачає години роботи вночі, тому варто період змінного часу працівника визначати в межах денної тривалості робочого часу.
При прийнятті розпорядження про гнучкий час роботи необхідно враховувати:
- заборону включення до робочого часу нічного часу, визначеного законодавством, якщо інше не передбачено законом;
- необхідність забезпечення належного функціонування органу місцевого самоврядування у межах встановленого режиму роботи (надання послуг, прийом громадян, приймання та відправлення кореспонденції тощо);
- забезпечення належної взаємодії структурних підрозділів апарату місцевої ради та її виконавчого комітету, виконавчих органів місцевої ради;
- створення умов для виконання у повному обсязі посадовими особами своїх функціональних обов’язків;
- інші особливості роботи в територіальній громаді усієї системи органів місцевого самоврядування, зокрема рівномірний обсяг навантаження на посадових осіб місцевого самоврядування впродовж дня (тижня), коли основний обсяг робіт припадає на початок чи кінець робочого дня або виходить за його межі;
- особливості запровадження гнучкого режиму робочого часу, визначені у частині четвертій статті 60 КзпП:
- фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
- змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
- час перерви для відпочинку і харчування.
Стаття 60 КЗпП України не містить заборони встановлювати графік робити з гнучким режимом робочого часу лише в окремі дні тижня. Так, наприклад, працівник може з понеділка по середу працювати в загальному режимі, а в четвер та п’ятницю – на умовах гнучкого режиму робочого часу.
Пошук по Класифікатору професій
Облік робочого часу в умовах гнучкого режиму
Облік можна здійснювати, як поденно, так і підсумовано за певний період (тиждень, місяць). Ураховуючи особливості служби в органах місцевого самоврядування, можна використовувати поденний облік робочого часу, відповідно до якого працівник зобов’язаний дотримувати тривалості робочого дня, встановленої правилами внутрішнього трудового розпорядку, незалежно від його початку, закінчення і тривалості перерви на обід. У такому випадку обліковий період дорівнює робочому дню, тобто 8 годин, і передбачає, що працівник відпрацює обумовлений час у той самий день.
Також можна застосувати обліковий період (підсумований облік робочого часу), який дорівнює робочому тижню, відповідно до якого працівник має дотримуватися тижневої норми тривалості робочого часу – 40 годин. За такої умови різницю між відпрацьованим і обов’язковим часом роботи можна перенести з одного дня на інший протягом тижня.
При запровадження гнучкого режиму робочого часу необхідно забезпечити облік відпрацьованого робочого часу і контроль трудової дисципліни. Працівник мусить відпрацювати встановлену законодавством кількість робочих годин в обліковому періоді, який визначили для підсумованого обліку робочого часу (тиждень, місяць, тощо).
За матеріалами проєкту Децентралізація
