Як запровадити гнучкий режим роботи

Як запровадити гнучкий режим роботи

Впровадження гнучкого робочого часу слід здійснювати у такій послідовності:

• спочатку перевіряємо, чи передбачений такий режим роботи колективним договором. Якщо ні, то спочатку слід змінити колективний договір, так як саме у ньому має визначатися режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку в установі/організації (ст. 13 КЗпП);
• збираємо від працівників заяви. Можна скласти одну колективну заяву на встановлення гнучкого робочого часу. Краще такий варіант — він точно не викликає ніяких заперечень з боку інспекторів Держпраці. Однак, п. 2.5 Методрекомендації № 359 також передбачають введення гнучкого робочого часу з ініціативи самого роботодавця, але при цьому все одно потрібна згода працівників (п. 2.8 Методрекомендацій № 359), тому попереднє отримання заяви уже спрощує процес;
• узгодити рішення з профспілкою. Виняток — про можливість гнучкого робочого часу згадує колективний договір (п. 2.2 Методрекомендацій № 359);
• провести роз’яснювальну роботу серед працівників і керівників установи з метою сприйняття нового режиму. Про результати її проведення начальник відділку кадрів може відзвітувати керівнику у вигляді доповідної записки (п. 2.3 Методрекомендацій № 359);
• видаємо наказ про впровадження гнучкого робочого часу для певних працівників або всього відділу, підрозділу тощо. За необхідності в наказі згадуємо про зміни до правил внутрішнього трудового розпорядку. Дата впровадження гнучкого режиму має бути узгоджена зі строком інформування працівників (див. наступний крок). Для держслужбовців зміст такого наказ розкритий у п. 2 розділу ІІІ Правил № 50;

4 способи залишити працівників вдома

• інформуємо працівників про терміни початку роботи за гнучким режимом та особливості такої роботи. Це можна під підпис при ознайомленні з наказом. І зробити це слід не пізніше, як за 1 місяць (п. 2.7 Методрекомендацій № 359). Однак, у ч. 3 ст. 32 КЗпП мова йде про 2-місячний строк повідомлення про зміну режиму роботи, якщо це відбувається в односторонньому порядку. Тут є певне протиріччя, тому це друга причина, з якої вводити гнучкий робочий час краще все ж таки на основі заяв працівників, тобто з їх ініціативи;
• вносимо зміни до правил внутрішнього трудового розпорядку, якщо у них немає згадки про гнучкий робочий час (див. п. 2.9 Методрекомендацій № 359). Зверніть увагу, що в правилах внутрішнього трудового розпорядку достатньо навести загальні норми про те, що таке гнучкий робочий час, про фіксовану, змінну частину та перерву на харчування і відпочинок. Для цього можна використати ст. 60 КЗпП. В установі може бути й декілька режимів гнучкого робочого часу по різним групам працівників і щоразу вносити зміни до правил внутрішнього трудового розпорядку не потрібно.

Зверніть увагу, що карантин не є підставою для порушення 1-місячного терміну повідомлення працівників, тому гнучкий режим робочого часу слід було вводити зарані.

☛ Гнучкий робочий час краще вводити на основі заяв працівників

Зразок колективної заяви працівників на встановлення гнучкого робочого

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

Гнучкий графік роботи працівників

Усе залежить від наявності у працівника самостійної можливості визначати час початку і кінця робочого часу. Якщо установа/організація не відноситься до держслужби, то свободи у цьому питання достатньо. Керуємося загальними нормами абз. 4 ст. 60 КЗпП та п. 3.1 Методрекомендацій № 359. Слід передбачити:

• фіксовану частину — це час обов’язкової присутності на робочому місці. Якщо працівник відсутній у такий час, то це вважається порушенням трудової дисципліни (п. 3.6 Методрекомендацій № 359);
• змінну частину — це час, яким працівник визначає на свій розсуд. Наприклад, 1-2 години перед початком робочого дня та час перерви. Зважте на те, що у змінний час відсутність працівника на робочому місці не є порушенням трудової дисципліни;
• час перерви на відпочинок та харчування. Від 30 хв. до 2 год на зміну.

☛ Гнучкий робочий час = фіксована частина + змінна частина (саморегулювання працівником) + час перерви

Однак, фіксованої частини взагалі може не бути, весь робочий день складатися зі змінної частини. У такому разі не потрібно визначати й час перерви та відпочинку.

Можна взагалі зробити змішану систему — в одні дні звичайний режим, в інші — гнучкий. Приклад такого змішаного графіку роботи:

• з Вт по Чт — початок роботи з 07.00 до 10.00, час обов’язкової присутності — з 10.00 до 16.00, час закінчення роботи — 17.00 – 19.00, час обідньої перерви — з 13.00 до 14.00);
• Пт, Пн — час початку та закінчення роботи визначається працівником, але загальна тривалість 8 год щодня, дистанційна робота.

Зверніть увагу, що загальна тривалість робочого часу за добу має не перевищувати 12 год (п. 3.4 Методрекомендацій № 2359), а також не можна включати нічний час, тобто з 22.00 до 06.00 (п. 2 Правил № 50, ст. 54 КЗпП).

☛ Гнучкий графік роботи передбачає можливість відсутності працівника у змінну частину робочого часу. І це не є трудовим порушенням

Дистанційна робота після карантину: як запровадити

• Як оформити перехід на дистанційну роботу після закінчення карантину: ЖИВИЙ ЗРАЗОК >>>

Коли гнучкий режим робочого часу установі не підходить

Організація гнучкого робочого часу держслужбовців

Однак, для держслужбовців, не все так просто — для них виділили аж два підходи, в межах яких діють правила щодо фіксовано та змінної частини (див. п. 3 розділу ІІІ Правил № 50):

Оплата праці в умовах гнучкого робочого часу

Особливості оплати праці держслужбовців:

• Як оплатити відрядження держслужбовця у вихідний день
• Матдопомога на лікування держслужбовцю: чи можна виплатити
• Компенсація відпустки держслужбовця: чи можливо та що з обмеженням