Реформа в галузі охорони здоров’я торкнулася і закупівель. Вже півроку медичні заклади закуповують ліки за Національним переліком. Про окремі робочі моменти журналу «Держзакупівлі» розповіла Тетяна КОБА, радник Міністра охорони здоров’я з питань реформування закупівель.
Держзакупівлі: Цього року медичні заклади, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, проводять закупівлі ліків за Національним переліком основних лікарських засобів. Хто і за якими критеріями обирав препарати до Нацпереліку?
Тетяна КОБА: Нацперелік формував експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів. Насамперед він керувався критеріями відбору на основі доказів ефективності, безпеки, економічної доцільності. А також — враховував 19-й і 20-й базові переліки ВООЗ (apps.who.int/medicinedocs.pdf) та останні наукові дані. Цю модель вже застосували 156 із 196-ти країн світу.
Окрім згаданих критеріїв, щоб включити препарат до Нацпереліку, експерти використовували порядок відбору лікарських засобів. Його встановлює Положення про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку основних лікарських засобів, затверджене наказом МОЗ від 07.10.2016 № 1050.
Тож у підсумку — до Нацпереліку увійшли препарати з доведеною ефективністю.
ДЗ: Лише за 100%-вого задоволення потреби в ліках за Нацпереліком медичні заклади можуть закуповувати інші ліки. Як розраховують таку потребу?
Т. К.: Медичні заклади проводять свої розрахунки за методами, затвердженими наказом МОЗ «Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів» від 11.07.2017 № 782. Вони грунтуються на міжнародному досвіді і мають уніфікувати підходи до розрахунку.
Тож нині стаціонари розраховують потребу в препаратах самостійно за затвердженою методологією. А обсяги потреби в закупівлі ліків визначають за видами медичної допомоги в порядку, встановленому МОЗ.
Чи важко впроваджувати закупівельні нововведення:
Є два методи розрахунку, які найчастіше застосовують медичні заклади. Це методи захворюваності і споживання.
Щоб розрахувати потребу, в медзакладі створюють робочу групу. У її складі мають бути головний лікар, заступник головного лікаря з економічних питань та фармацевт. Також до неї можуть входити представники громадських організацій.
Зі свого боку, МОЗ проводить роз’яснення нового порядку закупівель, надає практичну допомогу. Міністерство в областях призначило відповідальних осіб, які мають постійно допомагати лікарням, у яких виникають труднощі чи запитання. Протягом тривалого часу в регіонах проходили безкоштовні тренінги. МОЗ також надає онлайн-роз’яснення — не лише з розрахунків потреби, а й загалом із закупівлі лікарських засобів із Нацпереліку.
Якщо ліків не вистачатиме — це відповідальність місцевих органів влади. Точніше структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних і міських адміністрацій. Лікарні, у яких не вистачає фінансування на ліки за Нацпереліком та поза ним, мають підготувати обгрунтований запит до місцевої влади для збільшення фінансування. У рамках децентралізації на місцях отримали значні фінансові ресурси, які слід спрямовувати не лише на розвиток свого регіону, але й на потреби своїх мешканців.
Після того, як лікарні завершать обов’язкові закупівлі на 100%, вони мають право самостійно закупити необхідні ліки поза Нацпереліком. Замовник може оголошувати закупівлю в рамках бюджетних асигнувань, щоб скоригувати свої потреби з урахуванням постачання за центральними програмами, які вже опубліковані на сайті МОЗ.
МОЗ оприлюднило роз’яснення та рекомендувало планувати закупівлі ліків на шість місяців. За сприяння міжнародних донорів замовників забезпечили методологічними рекомендаціями. Їх розіслали в регіони та опублікували на сайті МОЗ.
ДЗ: У нашій державі зміни в нормативному регулюванні — вже традиція. Чи може так статися, що щойно медичні заклади звикнуть працювати за Нацпереліком його дію скасують? Чи діятиме Нацперелік хоча б 5 років?
Т. К.: Коли формувався Нацперелік, ми встановили пріоритетні для держави захворювання та стани — такі, від яких українці страждають найбільше. Утім, робота з Нацпереліком показала, що окремі його позиції потрібно коригувати.
Тому експерти переглядатимуть ліки, що ввійшли до Нацпереліку. Для цього вони застосують мультикритеріальний аналіз прийняття рішень. І таку роботу вже розпочали.
Політика Нацпереліку одна — удосконалити систему забезпечення пацієнтів безкоштовними, ефективними лікарськими засобами. Тому замовники мають навчитися їх закуповувати за Нацпереліком. Адже він упроваджений і діятиме постійно.
У медичної спільноти нині виникає багато запитань про закупівлю ліків за Нацпереліком. Це звичайний процес. Коли обговорюють, питають, працюють, цікавляться — значить, реформа живе і діє.
Необхідно пам’ятати про етапи формування потреби в лікарні — це один з перших та важливих кроків, з якого все починається. Вмілий та детальний розрахунок, раціональне планування в межах бюджетних асигнувань та, безперечно, командна робота — запорука успіху у всьому процесі.
Процедура забезпечення лікарськими засобами за Нацпереліком законодавчо врегульована. Але на практиці в різних лікарнях все відбувається по-різному. Одні й ті самі дії можуть мати різний результат — залежно від обставин, які склалися під час закупівель.
Ми з Вами знаємо, що закупівельний процес непередбачуваний, і навіть на досвідченого закупівельника можуть очікувати різні ситуації. Тому ми і надалі пояснюватимемо, як їх вирішувати.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
