бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Мінекономрозвитку роз’яснило, за яких підстав закон змушує замовника ухвалити рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі. Розглянемо окремі нюанси такої відмови та можливості для подання оскарження рішення АМКУ.
Підстави для відмови щодо участі у процедурі закупівлі викладені у ст. 17 Закону “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922 (далі – Закон № 922). І ці підстави вичерпні. Їх роз’ясненням займається Мінекономрозвитку щодо однієї з них – антиконкурентні порушення учасника – є лист від 07.08.2018 № 3304-04/33947-06, який і прокоментуємо. Попри свою дворічну давність він актуальний і нині.
Нагадаємо цю норму з п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону № 922:
«Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:
Журнал «Держзакупівлі» продовжуює проводити гарну традицію —засідання Eliteclub закупівельника. Ми проводимо їх щосезону. Спікер Eliteclub закупівельника — Ярослава Дуброва, одна із найдосвідченіших експерток в сфері закупівель. У програмі заходу передбачено: ✐ Можливість опрацювати власну закупівлю
Антиконкурентна норма – умови для відмови учаснику
Рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції приймають органи АМКУ (ч. 1 ст. 48 Закону № 2210).
Це рішення вони оприлюднюють на офіційному сайті АМКУ протягом 10 робочих днів з дня його прийняття (ч. 2 ст. 48 Закону № 2210). Воно є обов'язковим для виконання у визначені строки, якщо інше не передбачено законом.
Увага!
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції на порушників очікує штраф.
Оскарження рішення АМКУ - публічні закупівлі
У ситуації, коли учасник був притягнутий за порушення – усе просто, йому відмовляють в участі у торгах. Однак, як бути якщо він ще не притягнутий, так як оскаржив своє рішення й звернувся до суду на підставі ст. 60 Закону № 2210? Він ще не визнаний винним, так як оскаржує рішення у господарському суді – у такому разі зупиняється виконання рішення АМКУ на час розгляду справи (ч. 1 ст. 48 Закону № 2210). А потім, якщо учасник виграє, то господарський суд може й узагалі призупинити дію рішення АМКУ на підставі ч. 5 ст. 60 Закону № 2210.
Як у цій ситуації бути замовнику? Наведемо пояснення Мінекономрозвитку і АМКУ.
Якщо рішення органу АМКУ розглядає господарський суд, дія цього рішення зупиняється в цілому чи лише щодо сплати штрафу?
Якщо господарський суд прийняв до розгляду заяву про визнання недійсним рішення органу АМКУ, це не зупиняє його виконання (ч. 3 ст. 60 Закону № 2210). Винятки з цієї норми передбачає ч. 4 ст. 60 Закону № 2210. Вона містить перелік підстав, за яких можливе зупинення виконання рішення органу АМКУ, якщо орган АМКУ відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону № 2210 не визначив іншого.
За ч. 1 ст. 48 Закон № 2210 передбачає прийняття рішення органу АМКУ, зокрема, про:
визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
накладання штрафу;
усунення наслідків порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у т.ч. усунення чи пом’якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрацій суб’єктів господарювання на конкуренцію.
Виконання рішень, тобто вчинення чи утримання від вчинення певних дій відповідачем у справі можливе стосовно рішень органів АМКУ про припинення порушення, примусовий поділ, накладання штрафу, усунення наслідків порушення. Рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції є встановленням юридичного факту і не передбачає виконання.
Тож норми ч. 4 ст. 60 Закону № 2210 про зупинення виконання рішення органів АМКУ не можуть поширюватись на рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені абз. першим та другим ч. 1 ст. 48 Закону № 2210.
Виходить, що оскарження рішення АМКУ саме по собі не зупиняє його виконання. Учаснику можна відмовити на підставі п. 4 ст. 17 Закону № 922, навіть якщо є оскарження рішення АМКУ в господарському суді.
Чи має бути оприлюднена інформація про зупинення рішення органу АМКУ про антиконкурентні узгоджені дії під час участі на торгах на офіційному сайті АМКУ?
Обов'язку АМКУ оприлюднювати таку інформацію законодавство не передбачає.
Якщо суб'єкт господарювання подав на оскарження рішення АМКУ, чи уточнюється або вилучається інформація щодо нього зі зведених відомостей про рішення органів АМКУ щодо антиконкурентних узгоджених дій під час участі у торгах?
Законодавство не зобов’язує АМКУ:
вести реєстр суб'єктів господарювання (учасників), які протягом останніх 3-х років притягувались до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;
надавати довідки про непритягнення/притягнення таких суб'єктів господарювання до відповідальності.
Рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень для їх виконання надсилають або вручають під розписку, доводять до відома в інший спосіб. Тобто така інформація є безпосередньо у самих суб'єктів господарювання (учасників), які були/не були притягнуті до відповідальності.
Водночас на сайті АМКУ містяться зведені відомості про рішення органів АМКУ щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону № 2210), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), а також щодо можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами АМКУ (у розділі “Оскарження публічних закупівель” – “Зведені відомості щодо спотворення результатів торгів”).
Після того, як минуло 3 роки з дати прийняття відповідного рішення, відомості про суб'єкта господарювання, стосовно якого його прийняли, видаляються з сайту АМКУ.
