Ринок електроенергії має свої особливості у процедурах закупівлі. Так, замовник, укладаючи договір про закупівлю електроенергії, має переконатися, що друга сторона має ліцензію. Хто, яку, коли — далі.
Відколи набрав чинності Закон “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 № 2019 (далі — Закон № 2019) — діють свої правила закупівлі електроенергії.
За ними потенційному постачальнику треба отримати ліцензію, щоб на ринку електричної енергії здійснювати господарську діяльність (ч. 1 ст. 56 Закону № 2019, також пп. “5” ст. 7 Закону “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 р. № 222). І тільки тоді можна укласти договір енергопостачання споживачу. Тобто виробляти, передавати, розподіляти електричну енергію, постачати її споживачу, провадити трейдерську діяльність, виконувати функції оператора ринку та гарантованого покупця.
Конкретні ліцензійні умови затверджує регулятор (ст. 8 Закону № 2019). Ним є НКРЕКП, вона й ухвалила нормативні акти з вимогами до ліцензування. Так, ними є:
Готуємося до планування закупівель на наступний рікЗакупівля електроенергії — за ліцензіями
Замовник, що хоче здійснити закупівлю електроенергії для бюджетних установ, у своїй роботі буде мати справу з ліцензіатами. Якими саме, розглянемо в таблиці.
Кому потрібна | Яка ліцензія |
Оператор системи розподілу | Ліцензія на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (Умови № 1470) |
Постачальник електричної енергії | Ліцензія на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (Умови № 1469) |
Ліцензія з розподілу електроенергії
Тепер в оператора системи розподілу має бути ліцензія потрібного виду (ч. 1 ст. 45 Закону № 2019). Які конкретно умови вона передбачає, визначено в Умовах № 1470.
Спочатку ліцензія, а потім — договір
Пам’ятайте, що споживач має спочатку укласти договір з оператором систему розподілу, а потім укласти договір на постачання. Й обов’язково переконатися, що оператор системи розподілу вже отримав ліцензію. Він повинен надати замовнику таку ліцензію за пп. “3” ч. 1 31, пп. “2” ч. 2 ст. 41 Закону “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922 (далі — Закон № 922).
Процитуємо цю вимогу:
“ Переможець процедури закупівлі повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом ... (пп. “2” ч. 2 ст. 41 Закону № 922)”
Без ліцензії — порушення?
А якщо оператор системи розподілу у вашому регіоні не отримав ліцензії для розподілу за новими правилами? Що робити, якщо до 1 грудня цього року законопроект не ухвалять, тобто не продовжать перехідний період для закупівель електричної енергії? Як бути замовникам, якщо оператори системи розподілу не встигнуть отримати ліцензію до 1 грудня?
Тут у пригоді стане судова практика, яка базується на практиці Європейського суду з прав людини. Її українська Феміда має застосовувати як джерело права за чинним законодавством.
Як приклад, візьмемо рішення Вищого господарського суду України в справі № 920/223/17 про закупівлю природного газу в постачальника, який не мав ліцензії на момент укладення договору. Суд ухвалив: «Потенційні ліцензіати з 28.06.2015 — до набрання чинності постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, тобто до 26.03.2017, фактично були позбавлені можливості отримати ліцензії для здійснення відповідної діяльності.
Така неможливість отримання ліцензії не залежала від волі суб'єктів господарювання, а була наслідком відсутності затверджених в установленому чинним законодавством порядку ліцензійних умов».
Отож попри те, що ліцензії не було, суд визнав закупівлю законною, адже її неможливо було отримати через зволікання законодавців.
Ліцензія з розподілу електроенергії
Постачати електричну енергію споживачам можуть тільки ті електропостачальники, які отримали ліцензію (ч. 1 ст. 56 Закону № 2019). Видається вона на основі Умов № 1469.
Висновок
Отже, ліцензію на господарську діяльність повинні мати як оператори системи розподілу, так і електропостачальники, щоб виконати взяті перед замовником зобов’язання й він міг отримувати електроенергію, не порушуючи правила публічних закупівель.
✔️Закупівлі в нових умовах ✔️Дистанційна робота тендерного комітету та уповноваженої особи ✔️Моніторинг ✔️Оскарження
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Держзакупівлі"
