Зовнішньоекономічний договір про закупівлю: яка мова є визначальною

Стаття-подарунок від журналу «Головбух Бюджет»
Автор
група експертів з бюджетного обліку об'єднаної редакції Експертус Головбух
Замовник провів торги, переможцем яких стала компанія-нерезидент. Тепер замовник має подбати про укладення зовнішньоекономічного договору про закупівлю. І самі собою виникли запитання: якою мовою має бути укладений зовнішньоекономічний договір про закупівлю і де можна передбачити, що українська мова є визначальною.

Перш ніж з’ясувати, якою мовою має бути укладений зовнішньоекономічний договір про закупівлю, розповімо про загальні законодавчі вимоги до укладення таких договорів. Прощавай, Господарський кодексе! Як зміняться правила гри?

Чим керуватися, якщо договір про закупівлю — зовнішньоекономічний

Так, за результатами торгів замовник має укласти із переможцем договір про закупівлю. І якщо переможцем виявився нерезидент, договір про закупівлю одразу ж набуває статусу зовнішньоекономічного.

На вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII тендерна документація замовника обов’язково має містити проект договору про закупівлю і порядок змін його умов.

Складаючи проект договору, слід пам’ятати про положення частини першої статті 382 Господарського кодексу України (ГК): суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Під час укладення зовнішньоекономічного договору слід врахувати також вимоги Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-ХІІ.

Якою мовою має бути укладений зовнішньоекономічний договір про закупівлю

Мовами міжнародних договорів України, а також угод підприємств, установ і організацій України із підприємствами, установами та організаціями інших держав є державна мова й мова другої сторони (сторін), якщо інше не передбачено самим міжнародним договором (ст. 19 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 № 5029-VI).

Отже, міжнародний контракт має бути викладено щонайменше двома мовами — українською та мовою нерезидента.

Замовник і переможець торгів можуть під час укладення зовнішньоекономічного договору про закупівлю:

1) викласти повний текст контракту спочатку українською мовою, а потім іншою;

2) поділити кожну сторінку тексту договору на дві частини по вертикалі: на одній написати текст українською, а на другій — його переклад мовою нерезидента.

Мовою нерезидента найчастіше обирають англійську. Хоча можна також скористатися німецькою, французькою, італійською тощо.

Держави самостійно встановлюють вимоги щодо мов текстів договорів (контрактів) суб’єктів права такої держави або суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності інших держав, діяльність яких поширюється на їх території.

Уникнути будь-яких непорозумінь з вибором мови, якою має бути укладений зовнішньоекономічний договір про закупівлю, допоможуть заздалегідь правильно прописані умови в тендерній документації.

Так, замовник у тендерній документації може зазначити:

  • що обидва варіанти договору про закупівлю, викладені різними мовами, мають бути ідентичними;
  • яка мова є визначальною для розуміння положень контракту (ліпше надавати перевагу українській).

Отже, коли замовник прописуватиме повний текст проекту договору про закупівлю з нерезидентом (приміром, українською та англійською мовами), радимо передбачити застереження, що визначальною для розуміння положень договору є українська мова.



Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді