Закупівля послуг з поточного ремонту: які нюанси врахувати

Час від часу у замовника виникає потреба в проведенні поточного ремонту, і для цього він має за законодавством провести закупівлю товарів й послуг. Поточний ремонт як предмет закупівлі належить до послуг, а для закупівлі послуг закупівельне законодавство встановлює свої вимоги. І самому розібратися з ними іноді замовнику не під силу. Допоможемо йому в цьому.

Доволі часто у замовника, аби забезпечити нормальний перебіг своєї діяльності і виконати функції, покладені на нього державою, виникає потреба у закупівлі послуг.

За Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон про публічні закупівлі) до послуг відносять будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема:

  • транспортні послуги;
  • освоєння технологій;
  • наукові дослідження;
  • науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки;
  • медичне та побутове обслуговування;
  • лізинг;
  • найм (оренду);
  • фінансові та консультаційні послуги;
  • поточний ремонт.

Зауважимо: цей перелік не є виключним, він лише охоплює найбільш поширені послуги, закупівлю яких можуть проводити замовники. Однак за потреби можна додавати до цього переліку й інші види послуги.

Частина перша статті 2 Закону про публічні закупівлі встановлює вартісні межі для проведення публічних закупівель через електронну систему закупівель у разі, коли предмет закупівлі — послуга. Так, замовники мають проводити процедури закупівель, якщо вартість предмета закупівлі послуги дорівнює або перевищує 200 тис. грн.

Якщо ж вартість предмета закупівлі, який потрібен замовнику, нижча — проводиться закупівля послуг без тендерних процедур.

Із закупівлею багатьох із означених предметів закупівлі послуг замовник може легко впоратися. Як правило, труднощі виникають у замовників, коли вони мають вирішити, які норми Закону про публічні закупівлі слід застосовувати при закупівлі послуг з поточного ремонту. Тож на окремих аспектах саме цих закупівель зупинимося докладніше.

Закупівля послуг з поточного ремонту: на що звернути увагу

Замовник, перед яким постала потреба у закупівлі послуг з поточного ремонту, має правильно:

  • визначити, чи справді потрібні йому послуги можна віднести до поняття поточного ремонту;
  • застосувати вартісні межі, передбачені абзацами 2 і 3 частини першої статті 2 Закону про публічні закупівлі.

Закупівля послуг з поточного ремонту: які нюанси врахувати Послуги як предмет закупівлі робіт за державні кошти

Віднесення послуги до поняття поточного ремонту: чим керуватися

Так, замовник має насамперед визначити, чи справді потрібні йому послуги можна віднести до поняття поточного ремонту. Як це зробити, свого часу роз’яснило Міністерство регіонального розвитку та будівництва України листом від 06.04.2009 № 9/8-457.

Він порекомендував замовникам під час закупівлі послуг, аби зрозуміти, чи можна віднести послуги до послуг з поточного ремонту, керуватися наказом Держжитлокомунгоспу «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» від 10.08.2004 № 150.

Що таке капітальний ремонт

Що таке поточний ремонт

Комплекс ремонтно-будівельних робіт для: заміни, відновлювання та модернізації конструкцій і обладнання будівель через їх фізичну зношеність та руйнування;

поліпшення експлуатаційних показників;

покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкту.

На час виконання робіт задля капітального ремонту призупиняється експлуатація будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності)

Комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.

Комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту — якщо будівля в цілому капітальному ремонту не підлягає. Однак до таких робіт не можуть зараховувати роботи, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі.

Періодичність поточного ремонту встановлюють таку, що дає змогу експлуатувати будівлю або об'єкт від його будівництва до моменту постановки на черговий капітальний ремонт

Застосування вартісних меж при закупівлі послуг з поточного ремонту

Визначити, чи обов’язково потрібно застосовувати під час закупівлі послуг з поточного ремонту норми Закону про публічні закупівлі залежно від очікуваної вартості поточного ремонту, допоможе Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок № 454).

Керуючись пунктом 2 Порядку № 454, під час закупівлі послуг з поточного ремонту замовник визначає предмет закупівлі:

- за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією:
  • державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.06.2014 № 163 (далі — ДБН А.2.2-3:2014); та/або
  • галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Укравтодору від 23.08.2011 № 301;
- із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749.

Електронний сервіс «Єдиний закупівельний словник»

З огляду на цю норму Порядку № 454 можемо зробити висновок, що поточний ремонт кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури — це окремий предмет закупівлі.

Відповідно, тільки тоді, коли вартість поточного ремонту об’єкта в цілому (а не за окремими приміщеннями чи видами ремонтно-будівельних робіт) менша ніж 200 тис. грн, замовник не зобов’язаний застосовувати норми Закону публічні закупівлі. Тобто без проведення тендерних процедур проводить закупівлю послуг з поточного ремонту, за результатами якої і укладає договір про закупівлю послуг з обраним постачальником.

Аналогічну позицію висловило Мінекономрозвитку у листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06.

Наведемо визначення термінів «будівля», «будинок», «лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури», «споруда» відповідно до пункту 3 ДБН А.2.2-3:2014:

будівля — це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції;

будинок — це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей;

лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури — це наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо;

споруда — це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.



Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"

меми про бухгалтерів

Працюйте, відпочивайте й не забувайте, що поки ціни у відпустці – працюють знижки на передплату е-журналів «Головбух Бюджет» та «Головбух Праця та Зарплата».

Поспішайте – даруємо 2000 грн на передплату.

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді