Необоротним матеріальним активам в цілях їх бухобліку слід присвоїти інвентарні номери та номенклатурні номери. Відповідь на запитання, як це зробити, знаходимо в розділі II Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11 (далі – Методрекомендації).
Оскільки нас цікавлять саме інвентарні номери основних засобів, зупинимося спочатку на вимогах до їх присвоєння.
Присвоєння інвентарних номерів основним засобам в бюджетних установах
Формують інвентарні номери відповідно до пункту 4 розділу II Методрекомендацій. Тобто їх знаки означають:
- перший – четвертий – номер субрахунку;
- п’ятий – підгрупу;
- всі інші знаки – порядковий номер предмета у підгрупі.
Якщо для якоїсь групи основних засобів підгрупи не виділені, п’ятий знак може бути позначеним нулем.
- Складаємо протокол інвентаризаційної комісії за зразком;
- Складаємо акт про результати інвентаризації наявних коштів за зразком.
Тобто при надходженні основного засобу в установу йому присвоюють інвентарний номер з наступним порядковим номером активу у підгрупі.
Інвентарні номери основних засобів у разі вибуття
Інвентарний номер основного засобу зберігається в установі на весь період експлуатації основного засобу, а також залишається зарезервованим за ним і після його вибуття, списання. Такий інвентарний номер протягом трьох років з дня вибуття основного засобу, якому його було присвоєно, не можна використовувати і присвоювати його основним засобам, які надійшли в установі.
Якщо інвентаризацією встановлено наявність на основному засобі інвентарного номеру, який був присвоєний раніше вибулому основному засобу, про це потрібно зазначити. За результатами інвентаризації доцільно присвоїти основному засобу новий інвентарний номер (взамін старого) аби усунути порушення пункту 5 розділу ІІ Методрекомендацій.
