Установа оцінює зменшення або відновлення корисності основного засобу на дату річної фінансової звітності. Відповідно, вона обліковує втрати від зменшення корисності активу чи вигоди від її відновлення. Як це зробити правильно – у статті.
Оцінка корисності та переоцінка (уцінка) основного засобу – у чому різниця
Переоцінка (уцінка) основних засобів і оцінка їх корисності як активів відрізняються за своєю суттю і умовами виконання. Також не варто ототожнювати вартісну оцінку основного засобу з оцінкою його корисності. Розглянемо основні відмінності.
Переоцінка (уцінка) | Оцінка корисності |
Визначає, насамперед, кількісні зміни залишкової вартості основного засобу до його справедливої вартості (п. 3 розд. ІІІ НП(с)БОДС 121 «Основні засоби») | Передбачає зміну якісних показників основного засобу, а вже потім кількісних (п. 10 розд. VІІ Методрекомендацій) |
Проводить незалежний експерт за плату відповідно до статті 7 Закону № 2658 | Оцінює уповноважена керівником установи комісія (п. 5 розд. І Порядку складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, затвердженого наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818; далі – Порядок № 818) |
У разі переоцінки одного об’єкта основного засобу одночасно переоцінюють всі об’єкт групи ОЗ, до якої належить цей об’єкт (п. 3 розд. ІІІ НП(с)БОДС 121) | Вимога відсутня. Тому комісія може оцінювати зміну корисності лише окремого об’єкта групи основних засобів |
Прийняте установою рішення про проведення: | |
переоцінки об’єктів основних засобів суб’єктом державного сектору погоджується з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності (далі – уповноважений орган), якщо такий визначено (абз. 3 п. 3 розд. ІІІ НП(с)БОДС 121) | оцінки зміни корисності основних засобів можна не погоджувати з уповноваженим органом, оскільки її робить комісія, уповноважена керівником установи, безоплатно (п. 5 розд. І Порядку № 818) |
Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на річну дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості (абз. 2 п. 3 розд. III НП(с)БОДС 121) | Вимога відсутня |
Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі може проводитися і на кожну дату балансу, тобто і на дату проміжної фінансової звітності. Адже головним критерієм є те, щоб їх залишкова вартість на річну дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості (абз. 2 п. 3 розд. III НП(с)БОДС 121) | Установа оцінює зміну корисності окремих об’єктів групи основних засобів лише на дату річної фінансової звітності (п. 9 розд. VІІ Методрекомендацій) |
Порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів основних засобів приймають величину, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості таких об’єктів основного засобу від їх справедливої вартості (п. 4 розд. III НП(с)БОДС 121) | Поріг суттєвості для відображення втрат/вигід від зменшення/відновлення корисності об’єктів основних засобів установа визначає самостійно |
Корисність основних засобів – чим керуватися
Обліковуйте інформацію про зменшення корисності активів згідно з методологією, яку затверджує НП(с)БОДС 127 «Зменшення корисності активів». Визначення термінів «втрати від зменшення корисності активу» та «вигоди від відновлення корисності» знайдете в пункті 4 розділу I НП(с)БОДС 127.
Як відображати в обліку зменшення корисності деяких активів, визначають інші НП(с)БОДС (абзац п’ятий п. 3 розд. I НП(с)БОДС 127). Так, методику, за якою обліковують дані про зменшення чи відновлення корисності ОЗ, встановлює розділ V «Зменшення корисності основних засобів» НП(с)БОДС 121. А як детальніше оцінити зменшення або відновлення корисності основних засобів та відобразити в обліку результати, роз’яснює розділ VІІ Методрекомендацій.
Корисне використання основних засобів – втрати та вигода
Як ми з’ясували, абзац п’ятий пункту 3 розділу I НП(с)БОДС 127 дозволяє нам скористатися глосарієм пункту 4 розділу I НП(с)БОДС 127. Тож згідно з абзацом п’ятим останнього втрати від зменшення корисності активу – це сума, на яку балансова вартість активу перевищує та/або:
- суму його очікуваного відшкодування;
- очікуваного відшкодування потенціалу корисності (абз. 5 п. 4 розд. I НП(с)БОДС 127).
Адже балансова вартість активу – по суті його залишкова вартість. Якщо вона буде значно вищою від:
- суми очікуваного відшкодування вартості цього основного засобу, тобто справедливої вартості, то установа від його відчуження (продажу) втратить економічну вигоду. Адже відповідно до статті 1 Закону про бухоблік економічна вигода – це потенційна можливість для установи отримати грошові кошти від використання активів;
- очікуваного відшкодування потенціалу корисності, то установа втратить наявну та потенційну можливості задовольняти потреби населення від використання цих основних засобів. Позаяк вони, скажімо, дерева та альтанка в парку відпочинку, безпосередньо не генерують надходження грошових коштів, а задовольняють оздоровчі та естетичні потреби населення. Звичайно за умови, що доступ до дерев та альтанки є вільним та безкоштовним. Це випливає із абзацу дев’ятнадцятого пункту 4 розділу I НП(с)БОДС 121.
Сучасні вимоги до бухгалтерів бюджетної сфери зростають, і не завжди є час слідкувати за всіма змінами у законодавстві, звітності та ревізії. Вища школа Головбуха підготувала для вас програму, яка допоможе вам стати впевненим експертом, мрією кожного керівника!
Приміром, залишкова (балансова) вартість автобуса становить 86 000 грн, а сума очікуваного відшкодування активу, тобто дохід від продажу за вирахуванням витрат на продаж – 72 000 грн. Залишкова вартість автобусу перевищує очікувану суму відшкодування на 14 000 грн (86 000 грн – 72 000 грн). Тому втрата (зменшення) корисності становить 14 000 грн. Адже сума очікуваного відшкодування необоротного активу – це найбільша з двох оцінок або:
- чиста вартість реалізації;
- теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання необоротного активу, включаючи його ліквідаційну вартість (абз. 7 п. 4 розд. I НП(с)БОДС 127).
І чистою вартістю реалізації необоротного активу вважають справедливу вартість необоротного активу, за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію.
Розібратися, що таке вигоди від відновлення корисності ОЗ, також допоможе НП(с)БОДС 127.
Вигода від відновлення корисності – це величина, на яку сума очікуваного відшкодування активу, тобто в нашій ситуації основного засобу, перевищує його балансову (залишкову) вартість (п. 4 розд. І НП(с)БОДС 127). Варто нагадати, цю величину визначаємо у межах балансової (залишкової) вартості цього активу, визначеної на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення корисності цього активу.
Отже, щоб розрахувати величину перевищення від суми очікуваного відшкодування активу, відніміть суму балансової (залишкової) вартості цього активу в межах тієї, що визначили на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності (абз. 4 п. 4 розд. І НП(с)БОДС 127).
Ознаки зменшення/відновлення корисності основних засобів
Упродовж року якісний стан основних засобів може змінюватися, приміром, після проведених ремонтів, модернізації, що призведуть до збільшення строків корисної експлуатації. Тож існування ознак зменшення/відновлення корисності основного засобу установа має оцінити на дату річної фінансової звітності, тобто один раз на рік станом на 31 грудня – дату річного балансу. На дату проміжної фінансової звітності проводити таку оцінку не потрібно відповідно до вимог пункту 9 розділу VІІ Методрекомендацій.
У кінці ж звітного року керівник установи розпорядженням (наказом) призначає комісію з оцінки ознак зменшення/відновлення корисності об’єктів основних засобів. Щоб комісія якісно провела оцінку таких ознак, радимо включити до її складу осіб з числа фахівців, які знають умови експлуатації таких активів (п. 5 розд. І Порядку № 818). Щоб оцінити суттєвість ознак корисності окремих об’єктів основних засобів, ця комісія також розраховує коефіцієнти їх технічного стану.
Оцінка корисності ОЗ: облікуємо витрати та вигоди
Зміну корисності основних засобів за коефіцієнтами технічного стану за наявності ознак її зменшення чи відновлення оцінює уповноважена рішенням керівника комісія.
Які це ознаки корисності основних засобів, розглянемо детальніше.
Ознаки відновлення корисності ОЗ | Ознаки зменшення корисності ОЗ |
|
|
Якщо значення коефіцієнтів технічного стану об’єктів основних засобів виявиться:
- більшим, ніж на початку року, і перевищить їх річну норму амортизації вартості, це свідчитиме про втрату корисності активу. І, зокрема, – через перевищення очікуваного фізичного зносу (спрацювання) об’єкта основного засобу унаслідок підвищеної інтенсивності його використання;
- меншим, ніж на початку року, і не перевищить їх річної норми амортизації вартості, це свідчитиме про відновлення корисності активу, приміром, після проведених ремонтів, модернізації, що призведуть до збільшення строків корисної експлуатації об’єкта основного засобу чи підвищення його продуктивності.
Суттєве збільшення ринкової вартості основних засобів протягом звітного періоду – ознака відновлення корисності
Результати проведеної роботи комісія оформлює актами, до яких додає розрахунки коефіцієнтів технічного стану. Типової форми акта та розрахунків наразі немає, тож установа створює їх самостійно та затверджує наказом керівника установи. Ці акти – первинні документи, тобто підстава для відображення в обліку операцій, які пов’язані зі зменшенням або відновленням корисності основних засобів. Такі акти мають обов’язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону про бухоблік (п. 5 розд. І Порядку № 818).
Ви можете їх затвердити як додатки до положення про організацію бухобліку або розробити окреме Положення про оцінку існування ознак зміни корисності основних засобів (далі – Положення про оцінку корисності ОЗ). Якщо ви розробили окреме Положення про оцінку корисності ОЗ, використовуйте його як один із документів для організації бухгалтерського обліку в установі.
На підставі отриманих актів бухгалтерська служба переводить значення змін коефіцієнтів у вартісні показники і відображає в бухгалтерському обліку останнього місяця звітного року.
Оцінка та облік корисності основних засобів – проводки
Втрати та вигоди обліковуйте за настановами НП(с)БОДС та Типової кореспонденції. Зокрема, втрати від зменшення корисності об’єктів основних засобів відображайте за дебетом субрахунку 8411 «Інші витрати за обмінними операціями» та кредитом субрахунку 1411 «Знос основних засобів» (1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів», 1414 «Знос інвестиційної нерухомості»).
Відновлення корисності об’єктів основних засобів після усунення причин попереднього зменшення їх корисності відображайте за дебетом субрахунку 1411 «Знос основних засобів» (1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів», 1414 «Знос інвестиційної нерухомості») та кредитом субрахунку 7411 «Інші доходи за обмінними операціями».
РЕЗЮМУЄМО
Бюджетна установа самостійно приймає рішення про оцінку зміни корисності об’єктів основних засобів і її проведення. Для цього керівник установи своїм наказом затверджує Положення про оцінку корисності основного засобу та склад і повноваження комісії. Інформацію про суму збільшення або зменшення первісної (переоціненої) вартості за звітний рік у результаті зменшення/відновлення корисності установа наводить у примітках до фінансової звітності окремо за кожною групою об’єктів основних засобів. Також про ці операції вона інформує орган, уповноважений управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено.
