Як правильно застосовувати заходи із захисту довкілля під час закупівель

За законом технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосовувати заходи із захисту довкілля. Але більшість замовників досі не має уявлення, які критерії щодо цього встановлювати. Яку вимогу до якого предмета закупівлі прописати, нам розповіла Світлана Берзіна — експерт Програми ООН з навколишнього середовища та координатор проєкту «Впровадження сталих публічних закупівель в Україні» у рамках програми ЄС — EaP GREEN.

Світлана БЕРЗІНА, експерт Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), президент ВГО «Жива планета»

Держзакупівлі: Чим може керуватися замовник, коли встановлює вимоги до заходів із захисту довкілля? Як перевіряти підтвердження відповідності цим вимогам?

Світлана Берзіна: Посилатися слід виключно на вимоги законодавства і стандарти — національні чи міжнародні. На які саме? Це залежить від категорії предмета закупівлі.

Підтвердження має відповідати встановленим вимогам. Це може бути:

• висновок;
• декларування;
• сертифікат відповідності.

На допомогу замовникам експерти нашого проєкту розробили методичні рекомендації «Як застосовувати засоби захисту довкілля при закупівлі товарів, робіт та послуг». Вони доступні в Infobox на ProZorro, містять докладні приклади, а також маркування, на яке варто орієнтуватися.

ДЗ: Хотілося б згадати й харчові продукти. Чи можна закуповувати за бюджетні кошти органічні продукти з посиланням на Закон № 2496, що набрав чинності 02.08.2019?

С. Б.: На момент упровадження в дію Закону № 2496 урядовці мали б затвердити усі необхідні документи. На жаль, Мінагрополітики цього не забезпечило. Тому зараз в Україні немає ані органів сертифікації, ані сертифікованої продукції, які б відповідали встановленим вимогам.

Органічна продукція, що є на українському ринку, сертифікована в різних сертифікаційних системах, які діють поза межами нашої держави.

Отже, поки що посилатися на норми Закону № 2496 не можна. До того ж відсоток органічної продукції на вітчизняному ринку наразі досить низький, а вартість — суттєво вища порівняно зі звичайними продуктами.

ДЗ: Які ж тоді вимоги може встановити замовник, який прагне закупити безпечніші продукти харчування — наприклад, для дитячих садків, шкіл чи лікарень?

С. Б.: Замовник може обмежувати вміст складників за міжнародними стандартами або вимагати постачати натуральні продукти. 6 серпня 2019 року набрав чинності Закон № 2639^*. Він, зокрема, визначає, як застосовують маркування «натуральний» для харчових продуктів.

^{*Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 06.12.2018 № 2639-VIII.}

Тож якщо є критеріальна база за Законом № 2639, замовник може оголосити про постачання, наприклад натуральних молочних продуктів, і вимагати від постачальника підтвердну документацію. Це може бути сертифікат відповідності, який дає право використовувати маркування «натуральний». Але видати його має акредитований орган, якщо схема сертифікації передбачає оцінювання за критеріальною базою за Законом № 2639.

Читайте у продовженні статті:

• Помилки замовника, із якими найчастіше стикаються, коли аналізують тендерну документацію