Зміст статті:За Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон про публічні закупівлі) предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, які закуповує замовник у межах єдиної процедури закупівлі та щодо яких учасники подають тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (при переговорній процедурі закупівлі).
Предмет закупівлі визначає замовник. Саме на ньому лежить уся відповідальність за правильне визначення предмета закупівлі. Тож аби замовник не схибив, Мінекономрозвитку наказом від 17.03.2016 № 454 затвердив Порядок визначення предмета закупівлі, яким і слід керуватися під час визначення предмету закупівлі у 2019 році.
Порядок визначення предмета закупівлі для товарів
За Законом про публічні закупівлі, товари — продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у т. ч. сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Порядок визначення предмету закупівлі встановлює, що предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає на підставі Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Єдиний закупівельний словник — це система кодів із ієрархічною структурою, які складаються з дев’яти знаків. Цифри відповідають найменуванню та характеристиці предмета закупівлі:
- перші дві цифри визначають розділ (ХХ000000-Y);
- перші три визначають групу (ХХХ00000-Y);
- перші чотири визначають клас (ХХХХ0000-Y);
- перші п’ять визначають категорію (ХХХХХ000-Y).
Останні цифри деталізують кожну категорію. Але основними для визначення предмету закупівлі є перші чотири цифри.
Електронний сервіс «Єдиний закупівельний словник»
Якщо має місце поділ предмета закупівлі на лоти, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки, виконання робіт, надання послуг.
Якщо для визначення предмета закупівлі у разі придбання товарів достатньо глянути четверту цифру класифікатора ДК 021:2015 із зазначенням конкретної назви предмета, то для закупівлі ліків, будівель виробничого та невиробничого призначення або інженерних споруд є певні особливості.
Лікарські засоби
Відповідно до Порядку, під час закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН).
Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовник у дужках зазначає МНН кожного такого засобу. Замовник має право розбивати на лоти предмет закупівлі за МНН, формою, випуском, дозуванням, обсягом та місцем поставки лікарського засобу.
Будівлі та інженерні споруди
У випадку закупівлі будівель виробничого та невиробничого призначення та інженерних споруд, предмет закупівлі визначається за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту від 17.08.2000 № 507, за показником другого знака із зазначенням у дужках конкретної назви будівлі або інженерної споруди.
Особливості визначення предмету закупівлі для послуг
Послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Предмет закупівлі для послуг визначаємо так само, як і для товарів, тобто за четвертою цифрою класифікатора ДК 021:2015 із зазначенням конкретної назви предмету закупівлі.
У разі закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначаємо за кожною спорудою окремо, враховуючи термінологію державних будівельних норм ДБН А.22.-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіону від 04.06.2014 № 163.
Коли визначаємо предмет закупівлі для ремонтних робіт на автошляхах, керуємося галузевими будівельними нормами ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затвердженими наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301 (далі — ГБН Г.1-218-182:2011), і зазначаємо в дужках предмет закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
У разі визначення предмета закупівлі для виконання науково-технічних робіт, необхідно користуватися Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Держстандарту від 30.12.1997 № 822 та показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника, а також конкретної назви науково-технічної роботи.
Коли необхідне виконання робіт за різними темами, які належать до одного виду науково-технічних робіт відповідно до класифікатора, ці теми замовник оголошує як окремі лоти.
Предмет закупівлі у разі закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації, що здійснюються за рахунок ФСС на випадок безробіття, визначаємо за окремими професіями відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі за показником третьої — п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Пошук по Класифікатору професій
Порядок визначення предмета закупівлі передбачає випадки, коли предмет закупівлі визначається індивідуально для кожного об’єкта. Наприклад, під час закупівлі:
- протезних виробів, спеціальних засобів для самообслуговування інвалідів, що мають виготовлятися за спеціальним замовленням;
- послуг з оцінки майна,
- надання безоплатної вторинної правової допомоги,
- товарів та послуг, необхідних для проведення культурно-мистецьких заходів,
- визначення предмета закупівлі здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки.
Визначення предмету закупівлі для робіт
Найбільше у замовників виникає запитань щодо порядку визначення предмету закупівлі для робіт, які можна віднести як до робіт, так і до послуг.
У Законі про публічні закупівлі визначено, що роботи — це:
- проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств;
- супровідні роботам послуги, у т. ч. геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону від 04.06.2014 № 163.
Під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними кошторисного розрахунку на весь об’єкт будівництва.
Зведений кошторисний розрахунок — це кошторисний документ, який визначає повну вартість будівництва, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Отже, якщо супровідні роботам послуги по будівництву включені до зведеного кошторисного розрахунку, а вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт по будівництву, то такий предмет закупівлі належить до робіт.
У Порядку є окремий розділ щодо визначення предмета закупівлі робіт, де вказано, що замовник визначає його за об’єктами будівництва та з урахуванням:
- ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Мінрегіону від 05.07.2013 № 293;
- галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011.
У дужках він зазначає предмет закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Відповідальність за неправильно визначений код предмета закупівлі
Неправильно визначений код предмета закупівлі є підставою для оскарження процедури закупівлі. Скаржник керується статтею 3 Закону про публічні закупівлі, а саме, що вимоги документації суперечать головним принципам проведення закупівель, що призводить до необ’єктивної оцінки пропозиції учасників. У такому випадку процедура закупівлі призупиняється, а це не в інтересах замовника.
Також неправильно визначений код предмета закупівлі є підставою для органів Держказначейства відмовити у реєстрації договорів про закупівлю й вимагати анулювання торгів.
Ми уже згадували про те, що бюджетні установи мають право під час визначення предмета закупівлі самостійно розподіляти його на лоти. Водночас Порядок визначення предмета закупівлі забороняє заморвнику зловживати — ділити предмет закупівлі на дрібні лоти без обґрунтованої необхідності, оскільки це трактуватиметься як спроба уникнути відкриті торги.
За порушення законодавства у сфері публічних закупівель члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа, члени органу оскарження, посадові особи Уповноваженого органу та посадові особи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, нестимуть відповідальність.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
