Зміст статті:Замовник приймає рішення про проведення закупівлі за лотами, опираючись на економічну чи технічну доцільність. Приміром тоді, коли потрібно поставити предмет закупівлі в різні регіони, а процедура за єдиним предметом не матиме достатньої кількості учасників, які зможуть виконати вимоги щодо обсягу або місця поставки цього товару.
Однак поділ предмета закупівлі на лоти, тобто окремі частини в межах єдиної процедури закупівлі, є правом, а не обов’язком замовника. Що ж у такому разі варто врахувати? Зараз розповімо.
Як визначати лоти
Частина предмета закупівлі, тобто лот, — визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII; далі — Закон № 922).
Для визначення предмета закупівлі вцілому або окремих його частин дотримують Порядку, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок № 454). Загальні правила унаочнимо в Табл.
Що визначаємо | Як визначаємо | Підстава |
Предмет закупівлі |
| Абз. 1 п. 1 розділу II Порядку № 454 |
Окремі частини предмета закупівлі (лоти) |
| Абз. 4 п. 1 розділу II Порядку № 454 |
Електронний сервіс «Єдиний закупівельний словник»
Зауважимо: у розумінні Закону № 922 обсяг та кількість є тотожними поняттями.
Тому замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі як товарів, так і послуг або робіт за обсягом, номенклатурою та місцем. І робити це чи не робити — він вирішує самостійно, зважаючи на те, коли можливий поділ предмета закупівлі.
А вирішивши проводити закупівлю за лотами, замовник у тендерній документації для такої закупівлі визначає, зокрема:
- інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
- опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції.
10 відповідей Як... або Закупівлі товарів, робіт і послуг за лотами
Як учасники мають подавати пропозиції
Відповідно до вимог, які містить тендерна документація, учасник має подати замовнику тендерну пропозицію — пропозицію щодо предмета закупівлі або його лота.
Тому коли замовник визначає предмет закупівлі без поділу його на частини, учасник процедури подає тендерну пропозицію в електронному вигляді через електронну систему, дотримуючись вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі.
Якщо ж замовник оголосив закупівлю за визначеними окремими частинами предмета закупівлі і учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно таких частин, вони подають тендерну пропозицію в електронному вигляді через електронну систему, дотримуючись вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота).
Під час проведення закупівель за лотами розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбувається щодо кожного лота окремо. І якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації, згідно зі статтею 30 Закону № 922 замовник її відхиляє.
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом)
Перелік випадків, коли торги мають бути відмінені, законотворці прописали у частині першій статті 31 Закону № 922, а випадків, коли замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, — у частині другій цієї самої статті.
Водночас замовник наділений правом:
- відмінити торги частково (за лотом);
- визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).
Отже, якщо за лотом(ами) торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та існує потреба провести нову закупівлю, замовник проводить її, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону № 922.
Якщо вартість закупівлі є меншою згаданих вартісних меж, замовник проводить таку закупівлю без застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону № 922.
Якщо вартість закупівель є меншою за вартість, встановлену в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону № 922, замовники мають дотримувати принципів публічних закупівель та можуть використовувати електронну систему ProZorro з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Як укласти договір про закупівлю за лотами
За результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається договір про закупівлю, що передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Тож Мінекономрозвитку в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 наголошує: оскільки Закон № 922 передбачає можливість проводити закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), договір про закупівлю укладають за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо.
А якщо переможцем за всіма лотами є одна і та сама особа, можна укласти один договір про закупівлю. Головне — аби можливість це зробити була передбачена тендерною документацією та проектом договору.
Яка відповідальність за умисний поділ предмета закупівлі
Відповідальність за порушення вимог Закону № 922 передбачена статтею 38 цього закону. Вона визначає, що члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
За порушення вимог, установлених цим Законом щодо прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Так, зокрема статтею 164-14 КУпАП установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, за які передбачене адміністративне стягнення.
Аби детальніше з’ясувати питання про відповідальність за конкретне правопорушення, додатково зверніться до органів, які здійснюють контроль у сфері публічних закупівель: Рахункова палата України, АМКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
✔️Закупівлі в нових умовах ✔️Дистанційна робота тендерного комітету та уповноваженої особи ✔️Моніторинг ✔️Оскарження
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
