Зміст статті:Передусім озвучимо чи не найважливішу заборону Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII (далі — Закон про публічні закупівлі):
Тобто свідомий поділ предмета закупівлі на частини для того, аби уникнути проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону категорично заборонений.
На цій важливій нормі акцентувало увагу Мінекономрозвитку в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07. Що мали на увазі законотворці, встановлюючи таку заборону?
10 відповідей Як... або Закупівлі товарів, робіт і послуг за лотами
Коли поділ предмета закупівлі заборонено
Нагадаємо, що предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі замовник має визначати у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Ураховуючи, що Законом про публічні закупівлі встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, проведення закупівель замовником у разі:
- виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
- виділення додаткових коштів;
- коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
- перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
- розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі — можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону про публічні закупівлі.
Тобто у цих випадках замовник може провести закупівлю лише після того, як внесе зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Адже як наполягає Мінекономрозвитку у своєму роз’ясненні (лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-0), виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у всіх перелічених випадках вважатиметься новим предметом договору.
Тобто, якщо на початку бюджетного року замовник свідомо включає до річного плану закупівель потребу лише першого кварталу, що дозволяє йому уникнути процедури закупівлі, а при цьому потреба в певному обсязі продукції має річний характер, — йдеться про порушення законодавства у сфері закупівель.
Натомість буває так, що з об’єктивних причин (як-то зміна структури, розширення функцій замовника) після того, як замовник провів запланований річним планом обсяг закупівлі, у нього виникає потреба у додатковій закупівлі такого самого предмета закупівлі. У цьому разі рішення про те, застосовувати чи ні нову процедуру закупівлі, він приймає з урахуванням очікуваної вартості такого додаткового обсягу предмета закупівлі. Якщо така вартість не перевищує межі, встановлені в частині першій статті 2 Закону про публічні закупівлі, нова процедура закупівель не застосовується.
Зауважимо, що у разі закупівлі робіт, фінансування яких передбачається протягом кількох років, замовник має визначати необхідність застосування процедури закупівлі виходячи з вартості робіт за об’єктом в цілому, а не з суми фінансування на певний рік.
Коли поділ предмета закупівлі можливий
Підставою для поділу предмета закупівлі на частини в межах єдиної процедури закупівлі може бути:
- значний обсяг закупівлі;
- різноманітне географічне розміщення місць поставки.
При цьому, є ризик того, що у разі проведення процедури за єдиним предметом закупівлі не буде достатньої кількості учасників, які зможуть виконати вимоги замовника щодо обсягу або місця поставки певного товару (пально-мастильні матеріали, продукти харчування тощо).
Як приклад, можна навести закупівлю вугілля для сільських шкіл району/області, закупівлю пально-мастильних матеріалів для забезпечення потреб підрозділів внутрішніх справ в регіонах.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
