Зміст статті:Передусім нагадаємо вартісні межі, у яких проводиться закупівля робіт.
Так, замовники мають чітко дотримувати вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон про публічні закупівлі), якщо вартість предмета закупівлі робіт становить 1,5 млн. грн. (ч. 1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі). Якщо ж йдеться про замовника-монополіста, він проводить закупівельні процедури, коли вартість закупівель робіт — 5 млн. грн.
І лише тоді, коли очікувана вартість закупівлі робіт за державні кошти нижча, ніж така вартість, замовник має право вибору — проводити відкриті торги через електронну систему закупівель ProZorro чи укласти прямий договір про закупівлю.
Як бачимо, вартісні межі для закупівлі робіт через ProZorro вищі, ніж для закупівлі товарів і послуг (200 тис. грн. і 1 млн грн. відповідно), тому важливо правильно визначити, що ж саме належить до робіт у розумінні Закону про публічні закупівлі.
Аби полегшити життя замовникам, законотворчі узагальнили все, що належить до визначення «роботи», у пункті 22 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі.
Тож роботи це:
- проектування;
- будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення;
- роботи з нормування в будівництві;
- геологорозвідувальні роботи;
- технічне переоснащення діючих підприємств;
- супровідні роботам послуги, у т. ч. геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Як бачимо, до робіт за певних умов можуть належати і послуги.
Коли послуги визначають як предмет закупівлі робіт
Як випливає з наведеного нами визначення, тут предмет закупівлі це:
- роботи зі створення проектної документації об’єкта будівництва;
- роботи безпосередньо з його будівництва (розширення, реконструкції, капітального ремонту, реставрації, технічного переоснащення);
- інші супровідні роботам послуги.
Однак супровідні роботам послуги можна зарахувати до робіт лише за певних умов. Якщо:
- по-перше, вони включені до кошторисної вартості робіт цього об’єкта;
- по-друге, вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Прикладами таких супровідних роботам послуг можуть слугувати, зокрема, експертиза проектної документації, авторський нагляд, технічний нагляд. У розумінні Закону про публічні закупівлі кожна з цих послуг відповідає визначенню «роботи», тому у разі коли її вартість, є меншою вартісної межі 1,5 млн. грн., закупівля кожної з них не потребує обов’язкового застосування Закону.
Мінекономрозвитку у листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 детально роз’яснило, коли супровідні роботам послуги належать до визначення «роботи». Маються на увазі випадки, коли:
- такі послуги по об'єкту будівництва включені до зведеного кошторисного розрахунку;
- вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва).
В інших випадах закупівля проводиться за відповідним визначенням предмета згідно з терміном «послуги» на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі.
Визначення предмета закупівлі робіт
Для визначення предмета закупівлі робіт, як для інших закупівель, замовник користується Порядом визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок № 454).
Як і раніше, предмет закупівлі робіт слід визначати відповідно до розділу III Порядку № 454. Тобто замовник робитиме це за пунктом 22 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі:
- за об'єктами будівництва;
- з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 № 293, та галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301;
- із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Електронний сервіс «Єдиний закупівельний словник»
Як бачимо, важливе значення для предмета закупівлі робіт є його визначення за об'єктами будівництва.
Під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт будівництва.
Тобто якщо роботи проводять за окремим об'єктом, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону про публічні закупівлі. І якщо вартість робіт є нижчою за межі, визначені в частині першій статті 2 цього Закону, проводиться закупівля без застосування процедур.
Коли можлива додаткова закупівля робіт за державні кошти
Якщо замовник уклав договір на виконання робіт, під час виконання яких виникла потреба у додатковій закупівлі (проведенні додаткових будівельних робіт, що не були включені у початковий проект), вартість якої перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник може здійснити закупівлю таких робіт, застосувавши переговорну процедуру закупівлі.
Для цього мають бути наявними підтверджені обставини та умови, передбачені пунктами 5 і 6 частини другої статті 35 Закону про публічні закупівлі.
Журнал «Держзакупівлі» продовжуює проводити гарну традицію —засідання Eliteclub закупівельника. Ми проводимо їх щосезону. Спікер Eliteclub закупівельника — Ярослава Дуброва, одна із найдосвідченіших експерток в сфері закупівель. Дата проведення: 23 червня 2020
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
