Положення про попередню оплату в бюджетних установах - зразок

Автор
головний редактор журналу «Головбух Бюджет»
Постанова № 1070 передбачає, що саме головний розпорядник бюджетних коштів розробляє положення про попередню оплату товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю контрагенти мають поставити, виконати, надати, протягом поточного чи наступного бюджетного періоду.

Положення про попередню оплату - зразок

Своє рішення головний розпорядник ухвалює з огляду на реальний стан постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, помісячний розподіл бюджетних асигнувань, сезонність робіт, цикл виробництва. І саме головний розпорядник відповідає за прийняте рішення, адже має забезпечити ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

І тепер, аби провести попередню оплату, Казначейство вимагає копію такого документа. Нагадаємо, раніше було достатньо листа-дозволу. Наразі це має бути документ з усіма необхідними умовами згідно з Постановою № 1070 (лист ДКСУ від 21.05.2020 № 16-06-06/8833). Для головних розпорядників це додаткова морока, а для декого, як виявилося, — взагалі «неможлива місія». Але якщо ж головний розпорядник не видасть цей документ підпорядкованим йому бюджетним установам, про передоплату у договорах можна забути. Та законодавчі зміни не мають перешкоджати діяльності бюджетних установ. Отже, як упоратися з надважливою місією?

Платні послуги. Самотест для бюджетних установ ⏩

Положення про попередню оплату в бюджетних установах

Мінфін ще у березні поточного року роз’яснив, що Постанова № 1070 не передбачає обов’язку головних розпорядників затверджувати як окремий документ саме положення щодо попередньої оплати. Тобто таким документом може бути як рішення організаційно-розпорядчого характеру, так і листи — в цілому по системі головного розпорядника чи за кожним окремим розпорядником та одержувачем бюджетних коштів (лист МФУ від 10.03.2020 № 04320-07-2/7631). Однак будь-яка дія, а тим більше відповідальність, має ґрунтуватися на нормативно-правовому акті, саме тому та з метою убезпечення ГРК має затверджувати положення щодо попередньої оплати наказом/розпорядженням.

Головний розпорядник у документі обов’язково має визначати:

  • перелік товарів, робіт/послуг;
  • розмір передоплати;
  • строк — у межах граничних строків;
  • кількість платежів;
  • механізм виявлення по своїй мережі виконавців/постачальників/надавачів, які порушили умови договорів щодо попередньої оплати та встановлення заборони передбачати попередню оплату у договорах із ними.

За відсутності цих умов такий документ не відповідатиме Постанові № 1070 і відповідно орган Казначейства не реєструватиме відповідні бюджетні фінансові зобов’язання за попередньою оплатою. Кожну із цих обов’язкових умов розглянемо детальніше.

Перелік товарів, робіт/послуг

ГРК має визначити конкретний перелік товарів/робіт/послуг, під час закупівлі яких можна проводити попередню оплату з огляду на особливості виконання бюджетних програм або якщо це сприятиме досягненню цілей, результату.

Розмір передоплати

Розмір попередньої оплати може становити від 1% до 100%. Наприклад, ГРК у документі може прописати, що розмір передоплати для закупівлі:

  • періодичних видань — 100%;
  • матеріалів для капітального ремонту — 30%
  • послуг за участь у семінарах, конференціях — 15%.

Межі граничних строків

Для передоплати за товари, роботи і послуги ГРК встановлює строки, які визначає пункт 1 Постанови № 1070. А саме:

  • за поточними видатками — строк передоплати не повинен перевищувати трьох місяців;
  • за капітальними видатками та державними контрактами/договорами або періодичні видання — строк передоплати не повинен перевищувати 12 місяців;
  • за зовнішньоекономічними контрактами/договорами, укладеними на виконання міжнародних зобов’язань, а також аби забезпечити національну безпеку та оборону держави, участь України у міжнародних, національних та всесвітніх виставкових заходах — строк передоплати не повинен перевищувати 24 місяців.

Строк попередньої оплати може бути менший строку, аніж визначає Постанова № 1070.

Але в будь-якому випадку цей строк не може бути більшим. Його відлік розпочинають з дати перерахування коштів. Тож якщо установа бажає передплатити періодику у серпні на наступний бюджетний період (місяці 2021 року), строк попередньої оплати не може перевищувати 12 календарних місяців. Відповідно, щоб його дотримати, установа змушена передплачувати періодику не за повний 2021 рік, а лише за його частину — І півріччя 2021 року.

Кількість платежів

Наприклад, у разі попередньої оплати в розмірі 30% головний розпорядник може визначити, чи 30% сплачують разово, чи двічі по 15%, чи тричі по 10% — залежно від помісячного розподілу бюджетних асигнувань.

Механізм виявлення порушників

ГРК має чітко прописати механізм виявлення порушників щодо попередньої оплати:

  • як та коли про це повідомлятиме розпорядник нижчого рівня/одержувач;
  • як ГРК доводитиме до усіх розпорядників/одержувачів заборону передбачати умови попередньої оплати у договорах з порушником;
  • які дії розпорядника/одержувача після надходження такої заборони тощо.

Контроль за виявленням виконавців/постачальників/надавачів, які порушили умови договору щодо попередньої оплати, Постанова № 1070 покладає на ГРК.

Окрім вищенаведених умов, ГРК має також обумовити обов’язковість поставки товару, виконання робіт і надання послуг у тому бюджетному періоді, коли провели попередню оплату, чи в наступному. Як наслідок — може утворитися дебіторська заборгованість, зокрема на кінець поточного бюджетного періоду. Також ГРК може додатково визначити, на які бюджетні програми поширюється документ — на всі чи окремі.

Як реєструвати бюджетні зобов’язання

Маючи на руках копію положення про попередню оплату від ГРК та за наявності коштів за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» установа:

  • формує реєстр бюджетних зобов’язань;
  • додає договір з видавництвом/АТ «Укрпошта» на періодику та рахунок-фактуру;
  • надає копію положення про попередню оплату в системі ГРК;
  • формує реєстр бюджетних фінансових зобов’язань та додає ці ж самі документи.

Після реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань установа оплачує вартість періодичних видань за КЕКВ 2210.



зміст

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді