Попередня оплата послуг зв’язку - особливості

Автор
консультант з обліку та оподаткування, Київ
Експерт підскаже за яких особливих умов бюджетні установи можуть оплачувати товари чи послуги до того, як їх отримали.

СИТУАЦІЯ

Бюджетна установа планує в грудні 2024 року провести попередню оплату за послуги зв’язку, які отримає в січні 2025 року. Чи можуть органи Казначейства відмовити в проведенні цієї операції? Чи може установа провести попередню оплату послуг зв’язку з дозволу головного розпорядника?

РОЗВ’ЯЗАННЯ

Правила проведення попередньої оплати для розпорядників бюджетних коштів визначає постанова КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 № 1070 (далі – Постанова № 1070).

Чи можуть розпорядники проводити попередю оплату послуг зв’язку, розберемося далі.

Повноваження Казначейства

У період дії правового режиму воєнного часу органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями установ-клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в такій черговості:

  1. За оборонними видатками;
  2. Окремо визначеними витратами;
  3. Іншими витратами (п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 09.06.2021 № 590; далі – Порядок № 590).

Варто нагадати, що за абзацом 6 пункту 2 розділу ІІІ НП(с)БОДС 135 «Витрати» витратами не визнають попередню (авансову) оплату запасів, робіт, послуг тощо. Тож у період дії правового режиму воєнного стану авансовий платіж орган Казначейства може пропустити лише у випадку, якщо його передбачено у пункті 19 Порядку № 590.

Загальні правила попередньої оплати

Головні розпорядники бюджетних коштів управляють бюджетними коштами в межах установлених бюджетних повноважень та забезпечують ефективне, результативне і цільове використання таких коштів, організовують та координують роботу розпорядників нижчого рівня бюджетних коштів (п. 7 ч. 5 ст. 22 БК). Тому, відповідно до Постанови № 1070, саме вони визначають:

  • розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах 2–4 пункту 1 Постанови № 1070;
  • кількість платежів з попередньої оплати в межах строку;
  • положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю установа передбачає отримати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду.

Таке рішення головні розпорядники бюджетних коштів приймають виходячи з необхідності попередньої оплати, яка має бути обґрунтована, зокрема:

  • реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг;
  • помісячним розподілом бюджетних асигнувань;
  • сезонністю робіт;
  • циклом виробництва.

Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення та мають забезпечити ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог БК.

Положення щодо попередньої оплати головний розпорядник визначає або для всіх розпорядників бюджетних коштів разом, або окремо для кожного.

Тобто головні розпорядники можуть у положеннях про попередню оплату дозволити розпорядникам нижчого рівня проводити в поточному бюджетному періоді попередню оплату за товари та послуги, які установи отримають у наступному році. Також вони повинні враховувати вимоги БК, зокрема щодо бюджетного періоду та реального стану надання послуг. Але коли головні розпорядники розробляють положення про попередню оплату, вони повинні враховувати не тільки вимоги БК, а й норми інших законодавчих та нормативних документів.

Умови для попередньої оплати послуг зв’язку

Щоб визначити реальний стан надання послуг зв’язку, звернемося до спеціального законодавства. Так, споживачі електронних комунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання електронних комунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними електронні комунікаційні послуги (п. 7 ч. 1 ст. 108 Закону України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 № 1089-IX).

Бюджетна установа має достатньо підстав, щоб оплачувати послуги зв’язку після того, як їх отримає. Для цього, коли з нею провайдер укладає договір, слід враховувати бюджетне законодавство і, відповідно, передбачити в ньому, що оплату за такі послуги вона здійснюватиме після надання відповідних електронних послуг, а не шляхом попередньої оплати.

Резюмуємо

Договір на надання електронних комунаційних послуг діє з 01.01.2024 по 31.12.2024. Тож бюджетні установи повинні здійснювати видатки в межах бюджетного періоду. Проводити попередню оплату послуг зв’язку в поточному році за наступний бюджетний рік установа не може, оскільки нормативні документи передбачають можливість проводити таку оплату в межах бюджетного періоду.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді