Правові відносини установи з органами Казначейства

Автор
консультант з обліку та оподаткування, Київ
Щодня бюджетні установи взаємодіють з Казначейством, про його повноваження – дізнайтеся зі статті.

Державна казначейська служба України (Казначейство) це центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ), який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Його діяльність спрямовується і координується КМУ через Міністра фінансів.

Казначейство має територіальні органи:

  • головні управління Казначейства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
  • управління/відділення Казначейства у районах, містах, районах у містах.

Перевірки Держпраці під час воєнного стану

Основні повноваження Казначейства України

Повноваження Казначейства і його територіальних органів визначає Бюджетний кодекс України (БК), інші закони та підзаконні акти. На їх основі КМУ/Мінфін затвердив положення про державне казначейство повноваження його центрального апарату та територіальних органів:

  • Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою КМУ від 15.04.2015 № 215;
  • Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2011 № 1280;
  • Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2011 № 1280.

Державне казначейство має значний обсяг повноважень щодо взаємодії з розпорядниками бюджетних коштів, які можна узагальнити в основні групи:

  • здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у НБУ;
  • застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства;
  • організовує/координує діяльність головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними їх повноважень шляхом проведення оцінки їх діяльності.

Розглянемо окремі з них більш детально.

Казначейське обслуговування

Державне казначейство згідно зі статтею 43 БК забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у НБУ. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

  • розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів;
  • контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов’язаннями;
  • ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням НП(с)БОДС та інших нормативно-правових актів Мінфіну;
  • здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Казначейське обслуговування органи Казначейства здійснюють за:

  • доходами державного бюджету та іншими надходженнями – за Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Мінфіну від 29.01.2013 № 43;
  • видатками державного бюджету – за Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407;
  • доходами і видатками місцевих бюджетів – за Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938;
  • небюджетними рахунками інших клієнтів – за Порядком казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.07.2014 № 770.

Казначейство формує та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (розміщено у рубриці «Казначейство інформує» офіційного вебпорталу Казначейства) і базу даних мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Розрахунково-касове обслуговування

Розрахунково-касове обслуговування органи Казначейства проводять на підставі укладеного з розпорядником/одержувачем чи іншим клієнтом договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування (п. 8 розд. І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 № 758, у редакції наказу Мінфіну від 18.01.2024 №23).

Державне казначейство рахунки відкриває залежно від призначення. Розпорядникам (головним та нижчого рівня) відкриває бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету:

  • особові рахунки – для обліку руху коштів, виділених із загального/спеціального фондів місцевих бюджетів для розподілу між розпорядниками та одержувачами коштів місцевих бюджетів, а також відокремленими структурними підрозділами розпорядників/одержувачів коштів місцевих бюджетів;
  • реєстраційні рахунки – для обліку операцій з виконання загального фонду кошторисів;
  • спеціальні реєстраційні рахунки – для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів;
  • рахунки для обліку операцій за загальнодержавними видатками та кредитуванням – для здійснення загальнодержавних видатків та кредитування;
  • рахунки для обліку операцій з міжбюджетними трансфертами – для обліку руху коштів загального та/або спеціального фондів місцевих бюджетів за міжбюджетними трансфертами;
  • рахунки для обліку операцій з надання кредитів – для операцій з надання кредитів з бюджету.

Бронювання працівників: Мін­еко­но­міки роз’яснює зміни

Одержувачам державне казначейство рахунки відкриває бюджетні для обліку операцій з виконання плану використання бюджетних коштів. Для розпорядників, одержувачів та інших клієнтів – за необхідності відкриває небюджетні рахунки. До небюджетних рахунків належать:

  • депозитні рахунки;
  • рахунки для зарахування ЄСВ;
  • рахунки державних цільових фондів;
  • єдиний рахунок;
  • рахунки для зарахування коштів від приватизації майна;
  • рахунки для обліку фінансового резерву;
  • рахунки для зарахування коштів попередньої оплати;
  • інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Розрахунково-касове обслуговування Казначейство здійснює шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів. Після проведених операцій на рахунках, Казначейство формує та видає виписки з рахунків.

Особливості розрахунково-касового обслуговування під час дії правового режиму воєнного стану визначає Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

сертифікація бухгалтерів бюджетних установ 2024

Контроль під час казначейського обслуговування

Державне казначейство повноваження з контролю під час казначейського обслуговування полягає у перевірці:

  • бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету;
  • відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;
  • взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми;
  • відповідністю платежів узятим бюджетним зобов’язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;
  • дотриманням правил за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті;
  • дотриманням розпорядниками/одержувачами, іншими клієнтами вимог законодавства у сфері закупівель в частині наявності документів шляхом їх перегляду в ЕСЗ;
  • веденням бухгалтерського обліку надходжень і витрат державного та місцевих бюджетів, складенням та поданням розпорядниками/одержувачами фінансової і бюджетної звітності.

Органи Казначейства стежать за цільовим спрямуванням бюджетних коштів в частині виконання державного/місцевих бюджетів за видатками. При цьому вони здійснюють:

  • попередній контроль – на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів;
  • поточний контроль – у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Ці повноваження Казначейства України більш детально описані у Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309), та Методичних рекомендаціях щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Казначейства від 29.04.2013 № 68.

Бухгалтерський облік і звітність

Державне казначейство:

  • веде бухгалтерський облік операцій з надходження/виконання державного та місцевих бюджетів;
  • зводить і складає звітність про виконання державного, місцевих, зведених місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої, виконавчої влади, місцевим фінансовим органам;
  • складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів;
  • встановлює графіки подання квартальної (проміжної) та річної бюджетної та фінансової звітності розпорядникам коштів державного, місцевих бюджетів, органам фондів загальнообов’язкового державного соціального/пенсійного страхування та головним розпорядникам бюджетних коштів.

Відправляємо працівників у відрядження під час війни

Інші операції з бюджетними коштами

Державне казначейство повноваження з казначейського обслуговування за іншими операціями з бюджетними коштами можна віднести такі:

  • розподіляє бюджетні кошти між державним бюджетом, бюджетами АР Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування;
  • обслуговує кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, інших клієнтів та кошти ЄСВ;
  • відкриває, закриває та обслуговує державне казначейство рахунки у системі електронного адміністрування податків;
  • повертає/перераховує кошти, помилково або надміру зараховані до бюджету, за поданням/висновком органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;
  • здійснює за висновком ДПС та її територіальних органів перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково/надміру зарахованих до державного/місцевих бюджетів через єдиний рахунок;
  • проводить бюджетне відшкодування ПДВ;
  • здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду тощо.

Застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства

Повноваження Казначейства України щодо застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства визначає стаття 118 БК. Органи Казначейства наділені повноваженнями виявляти бюджетні правопорушення і фіксувати їх у протоколі про порушення бюджетного законодавства. Інформацію про порушення Казначейство може отримати й безпосередньо від бухгалтера установи, якщо той отримав від керівника установи розпорядження вчинити дії, які суперечать законодавству, та був письмово поінформований бухгалтером про неправомірність такого рішення.

На підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства державне казначейство повноваження має застосувати до розпорядника бюджетних коштів такі заходи впливу:

  • попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства;
  • зупинення операцій з бюджетними коштами;
  • призупинення бюджетних асигнувань;
  • зменшення бюджетних асигнувань;
  • повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету;
  • безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів.

Які заходи впливу застосовувати на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань уточнює пункт 4.2 Порядку № 309.

Водночас статтею 124 БК визначено повноваження Казначейства України щодо скасування за процедурою оскарження рішення терорганів Казначейства про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Координація діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ

Державне казначейство організовує та координує діяльність головних бухгалтерів бюджетних установ та контролює за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності згідно з абзацом 7 частини 1 статті 112 БК. Орган Казначейства оцінює головного бухгалтера установи за Порядком проведення оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень, затвердженим наказом Мінфіну від 01.12.2011 № 1537.

Спочатку головного бухгалтера оцінює головний розпорядник бюджетних коштів, якому до 01.03.2024 головбух надсилає на погодження Анкету про виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень. Після оцінки та погодження цієї анкети головбух до 01.04.2024 передає її органу Казначейства.

Комісія органу Казначейства, який обслуговує бюджетну установу, до 01.05.2024 проводить зовнішнє оцінювання головбуха бюджетної установи. Оцінка може бути позитивною або незадовільною.

Орган Казначейства у разі незадовільної оцінки рекомендує:

  • удосконалити роботу головбуха та бухгалтерської служби бюджетної установи, усунути виявлені недоліки, у т. ч. розглянути питання щодо необхідності підвищення його професійно-кваліфікаційного рівня;
  • притягнути його до відповідальності та/або розглянути питання про відповідність головбуха займаній посаді тощо.


зміст

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді