бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Перехід на Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ – це добровільний крок. Але зважте: якщо на нього перейти, то до кінця звітного року вже відмовитися буде не можна. Як працює ця дана система – у статті.
Єдиний рахунок – це один рахунок, що відкривається у Держказначействі та дозволяє сплачувати в автоматичному режимі єдиний соціальний внесок (ЄСВ), всі податки і збори (виняток – ПДВ і акцизний податок, так як для них існують власні електронні системи адміністрування та рахунки в цих системах у Держказначействі). Єдиний рахунок – це добровільна альтернатива окремим платежам з ЄСВ, податків і зборів. Після поповнення кошти списуються з єдиного рахунку автоматично на основі поданих декларацій та заборгованості з ЄСВ, податків і зборів, що формується у платника податків.
Відкривати Єдиний рахунок можуть не тільки бюджетні установи, але й усі суб’єкти господарювання, у т.ч. комерційні підприємства, медзаклади-КНП, ФОП і т.д.
Єдині рахунки були впроваджені ще з 2021 року. Корисним нюансом даної системи для всіх платників податків є те, що кошти на єдиному рахунку не можна арештувати (аналогічно рахунку для ПДВ у СЕА, який відомий усім платникам ПДВ).
Працює єдиний рахунок за правилами, які визначають:
статті 351 та 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (про єдиний рахунок і електронний кабінет – відповідно);
відкриваємо Єдиний рахунок через Електронний кабінет на веб-порталі ДПС. Для цього треба в Електронному кабінеті платника податків подати повідомлення за формою J1307001 (для юросіб). Інші деталі реєстрації – читайте роз’яснення від самої ДПС);
поповнюємо цей рахунок;
система сама розподіляє зараховані кошти за податками, зборами та іншими обов’язковими платежами у певній послідовності.
Використання єдиного рахунка розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення (див. абз. 4 п. 6 Порядку № 321).
Кошти, що залишаться на єдиному рахунку, можете далі використовувати зможете використати для сплати податків. Для цього достатньо ввести вид платежу та суму. Решту даних система заповнить автоматично.
Віктор ОНИЩЕНКО бухгалтер, експерт с питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Усі витрати на проведення платежів лягають на ДПС і Казначейство. Платник податків сплачує комісію банку лише за поповнення Єдиного рахунку, як і при звичайному платежі. День отримання банком платіжки вважається днем виконання податкового зобов’язання. Бюджетники можуть поповнювати Єдиний рахунок зі своїх звичайних казначейських рахунків.
Які податки і збори можна платити з Єдиного рахунку
Усі, окрім ПДВ і акцизного податку. По цим двом податкам уже є рахунки у Держказначействі:
у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ);
у Системі електронного адміністрування реалізації палива та спирту етилового (СЕА РПСЕ).
Платники ПДВ й акцизу продовжують користуватися цими рахунками для сплати цих податків.
Виходить, що з єдиного рахунку бюджетній установі можна сплачувати, наприклад, плату за оренду земельної ділянки, ПДФО та військовий збір (див. далі – послідовність сплати податків). Крім того, автоматично сплачуються й штрафні санкції по податках і зборах, якщо вони виникають.
Окрім податків через Єдиний рахунок можна платити Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Його теж адмініструє ДПС.
Через доступ в Електронному кабінеті до показників інтегрованих карток платник податку може у дистанційному режимі переглядати інформацію про повноту та своєчасність розрахунків.
Єдиний рахунок – послідовність сплати податків і зборів
З єдиного рахунку кошти списуються для погашення обов’язкових платежів у такій послідовності (див. пп. 351.6 ПКУ):
недоїмка з ЄСВ;
податковий борг у тій послідовності, в якій він виник (окрім боргів з ПДВ та акцизу з реалізації пального й етилового спирту);
зобов’язання, які нарахувала ДПС на основі податкових повідомлень-рішень (у послідовності їхнього виникнення);
податки і збори, які зазначив платник податків під час зарахування коштів на Єдиний рахунок. Але такі платежі не проводяться, якщо існують борги. Тільки після списання коштів на погашення ЄСВ-недоїмки, податкового боргу та ППР-платежів платник податку зможе розпоряджатися своїми коштами на рахунку;
загальнодержавні податки та збори, за якими надходять податкові декларації (розрахунки) – у хронологічній послідовності їхнього подання, але з урахуванням строків сплати. Сума платежу відповідає податковому зобов’язанню за відповідний період. Загальнодержавні податки для бюджетників – це, наприклад, військовий збір (ВЗ), акцизний податок, рентна плата за використання радіочастотного ресурсу, екологічний податок, рента за спецводокористування;
місцеві податки і збори – у хронологічному порядку подання відповідних податкових декларацій, але з урахуванням строків сплати. Для бюджетників це можуть бути транспортний податок, земельний податок;
інші платежі, які адмініструє ДПС. Наприклад, ЄСВ, штрафи за порушення використання РРО тощо. Розподіляє ці платежі Казначейство.
З цих усіх пунктів платник податків може вплинути на переміщення платежу з черги 5-7 на чергу 4. Тоді такий платіж система проведе першим, звичайно якщо немає перед цим недоїмки з ЄСВ, податкового боргу та зобов’язань нарахованих ДПС, які мають вищий пріоритет (черга 1-3). Система єдиного рахунку отримує інформацію про напрям використання коштів на основі заповненого платіжної інструкції на поповнення єдиного рахунку, у якому у реквізиті «Призначення платежу» може бути зазначений напрям використання коштів. Якщо напрям не зазначений, то від системи надходить запит, – якщо відповіді на нього немає, то застосовується вищенаведена послідовність списання коштів.
Обов’язковість Єдиного рахунку та відмова від нього
Перехід на Єдиний рахунок – це добровільний крок. Однак, якщо на нього перейти, то до кінця року вже відмовитися не можна (див. пп. 351.2 ПКУ, абз. 2 п. 6 Порядку № 321). Тобто відмовитися від використання єдиного рахунку та сплачувати податки безпосередньо на їхні бюджетні рахунки можна буде з 01 січнянаступного календарного року (роз’яснення ДПС, а також абз. 4 п. 6 Порядку № 321).
Чи можна сплатити податок в обхід Єдиного рахунку
Ні, якщо уже обрано використання Єдиного рахунку, то заплатити звичайною платіжкою не вийде. Тільки через Єдиний рахунок. Або ж відмовитися від Єдиного рахунку (див. вище).
Єдиний рахунок зменшує кількість помилок при сплаті податків та спрощує адміністрування податків. Наприклад, за згаданим раніше Порядком № 321 система через Електронний кабінет повідомляє про виявлені помилки чи розбіжності в реквізиті поля «Призначення платежу» платіжної інструкції. Також економить час бухгалтеру на формування різних платіжок.
За умови попереднього поповнення рахунку, наявності залишку та вчасної подачі декларацій система Єдиного рахунку не дає проґавити крайній день сплати податків і зборів, адже все списується з рахунку автоматично – якщо платник податку не визначив призначення платежу при поповненні єдиного рахунку.
Серед мінусів системи єдиного рахунку – якщо в установи податків сплачується мало і це здебільшого зарплатні податки (ЄСВ, ПДФО і ВЗ), то ніякого суттєвого виграшу в часі може й не бути. Причина в тому, що просто так списувати зарплатні податки з єдиного рахунку та виплачувати при цьому зарплату на банківські рахунки – не вийде. Проблему створює вимога ч. 2 ст. 24 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464. За нею банки приймають від платників ЄСВ платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати зарплати за умови одночасного подання установою платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати відповідних сум ЄСВ. Більш детальні вимоги щодо прийняття банками платіжок на виплату зарплати містять також:
Як наслідок, користувач єдиного рахунку має одночасно подавати платіжну інструкцію на поповнення єдиного рахунку з призначенням платежу – на сплату ЄСВ з єдиного рахунку на небюджетний рахунок. Або, як альтернатива, треба мати підтвердження (квитанцію) про позитивний результат обробки повідомлення на сплату ЄСВ (код 71010000), яке містить період, за який зарплата була нарахована (див. абз. 2 п. 3 Порядку № 291).
Щодо ПДФО і ВЗ – вони теж, як і ЄСВ, мають сплачуватися одночасно з виплатою зарплати. І тоді немає різниці, чи поповнювати одночасно єдиний рахунок чи сплачувати дані податки на їхні рахунки. У результаті, бюджетним установам та іншим суб’єктам, які, окрім зарплатних податків, інших податків не сплачують або таких «інших» податків всього лише один чи два – простіше обійтися без єдиного рахунку й платити всі податки безпосередньо на їхні рахунки, як це звичайно і робилося. При цьому серед цих «інших» податків ПДВ і акцизний податок не враховуються, так як ці податки не обслуговуються єдиним рахунком.
Ще одним мінусом єдиного рахунку є неможливість поповнення його за допомогою електронних грошей (п. 10 Порядку № 321). Однак бюджетні установи зазвичай електронні гроші не використовують.
