керівник групи експертів з бюджетного обліку Експертус Головбух Цифрового видавництва Експертус, Київ
Яких порушень найчастіше припускаються розпорядники та одержувачі бюджетних коштів? Чим може завершитися перевірка, якщо аудитори виявляють серйозні недоліки у використанні бюджетних ресурсів? У статті розповідаємо, які помилки притаманні одержувачу та чому це може стати головним болем розпорядника бюджетних коштів.
Дуже часто аудитори встановлюють, що одержувачі бюджетних коштів з порушенням нормативно-правових актів та не за цільовим призначенням використовують бюджетні кошти. Причина проста: їх фінансисти та бухгалтери не щороку отримують бюджетні фінансування, тож не завжди знають як правильно їх використовувати.
Чи відповідатиме розпорядник бюджетних коштів за порушення, яких припустився одержувач бюджетних коштів? Спочатку з’ясуємо, хто такий одержувач бюджетних коштів та яких порушень зазвичай він припускається.
Одержувачі бюджетних коштів: хто це
За обсягом наданих прав розпорядників бюджетних коштів поділяють на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Визначення понять «головні розпорядники бюджетних коштів», «розпорядник бюджетних коштів» та «одержувач бюджетних коштів» наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 БК.
Бюджетний кодекс виокремлює одержувачів бюджетних коштів як другорядного суб’єкта бюджетних правовідносин:
Одержувач бюджетних коштів – це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів здійснювати заходи, які передбачає бюджетна програма, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 38 ч. 1 ст. 2 БК).
Одержувачі бюджетних коштів – підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади виконувати державні цільові програми та надавати послуги.
готувати запити щодо обсягів видатків до проєкту Державного бюджету України та подавати їх відповідному розпоряднику;
отримувати від розпорядника відомості щодо обсягів асигнувань;
надавати розпорядникові звіти про використані кошти тощо.
Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів виконувати заходи, які передбачає бюджетна програма, та надати йому кошти бюджету на безповоротній чи поворотній основі в межах відповідних бюджетних асигнувань (ч. 6 ст. 22 БК).
Одержувач використовує бюджетні кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, які затверджені у кошторисі відповідного розпорядника бюджетних коштів.
Критерії, за якими визначають одержувача бюджетних коштів, прописані у пункті 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228. До них відносять:
досвід роботи за відповідним профілем не менше двох років та наявність відповідної кваліфікації з урахуванням напряму чи заходу бюджетної програми;
виробничий потенціал і показники виробничої діяльності, науково-технічної бази (у разі потреби);
наявність бездефіцитного фінансового плану на поточний рік, фінансово-економічного розрахунку (обґрунтування) здійснення заходів бюджетної програми;
незбиткова діяльність одержувача за останні два роки, відсутність простроченої заборгованості за наданими банками кредитами;
співвідношення вартості робіт, послуг та їх якості;
Критерії визначення одержувача можуть не застосовуватися до комунальних підприємств, яким надається фінансова підтримка для стабілізації фінансового стану підприємства. Окрім цього, ряд постанов КМУ встановлюють виключення щодо застосування цих критеріїв до окремих одержувачів.
Для отримання бюджетних коштів, як правило, одержувачі відкривають в органах Казначейства рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій з виконання плану використання бюджетних коштів.
Яких порушень припускаються одержувачі бюджетних коштів
Аудитори контролюють чи правомірно та ефективно і чи за цільовим призначенням використовує бюджетні кошти кожний розпорядник і одержувач. Розглянемо детальніше головні причини порушень використання бюджетних коштів.
Завищують потребу в коштах
Буває, одержувачі бюджетних коштів надають головному розпоряднику недостовірні розрахунки щодо планових витрат, необхідних, щоб виконати заходи, які передбачає бюджетна програма. Внаслідок таких дій головні розпорядники безпідставно та необґрунтовано виділяють асигнування одержувачам.
Дуже часто одержувачі бюджетних коштів в розрахунках наводять дані про відсутність заборгованості перед бюджетом у той час, як вона є. Зазвичай вони вчиняють це умисно – щоб отримати бюджетні кошти чи отримати їх в більших розмірах, ніж передбачає законодавство. Тож розпорядник бюджетних коштів має виконувати покладені на нього контрольні функції і ретельно перевіряти документи.
Використовують кошти на поповнення статутного фонду неправильно
Часто органи місцевого самоврядування виділяють бюджетні кошти комунальним підприємствам на поповнення статутних фондів. Утім, у багатьох випадках після того, як одержувачі освоюють бюджетні кошти, розмір їх статутного фонду залишається без змін. Бо бухгалтер відображає кошти лише в бухгалтерському обліку та звітності. Як наслідок, дані бухгалтерського обліку щодо розміру статутного капіталу не відповідають даним, які зазначені в установчих документах підприємства.
Підприємства мають чітко дотримувати процедури, за якою збільшують статутний фонд, і відображати збільшення статутного фонду в установчих документах.
Такий вид порушення особливо поширений саме серед одержувачів бюджетних коштів. Адже вони не переймаються наслідками і не завжди усвідомлюють відповідальність. Приміром, виділили кошти на інформаційне супроводження заходу, а одержувач бюджетних коштів придбав спеціальне обладнання, яке використовує для поточної роботи підприємства. Тобто використовує кошти не за цільовим призначенням.
Орган Держаудитслужби ініціюватиме зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику, для цього головному розпоряднику бюджетних коштів буде направлено копію акта ревізії та довідку про зменшення бюджетних асигнувань, які використані не за цільовим призначенням. Головний розпорядник бюджетних коштів на основі цих документів прийматиме рішення про зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику. Окрім цього, матеріали ревізії аудитори передадуть до правоохоронних органів.
Розпорядники бюджетних коштів: відповідальність
Головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу, до якої включають і одержувачів бюджетних коштів.
Розпорядник бюджетних коштів несе солідарну відповідальність за порушення разом з одержувачем. Тож він має повною мірою виконувати покладені на нього контрольні функції. Адже саме розпорядник ухвалює рішення перерахувати бюджетні кошти одержувачу.
Приміром, одержувач бюджетних коштів зробив неправильні розрахунки. Відповідатиме і розпорядник, оскільки бюджетне законодавство покладає на нього функцію контролювати, чи правомірно надані бюджетні кошти. Звичайно, відповідатиме за надані недостовірні дані і одержувач бюджетних коштів. Якщо суми великі, одержувач може нести і кримінальну відповідальність. Це ж саме стосується і розпорядника бюджетних коштів, якщо в суді буде доведено, що він не перевірив розрахунки.
Якщо аудитори встановлять порушення – застосують заходи впливу. Розпоряднику бюджетних коштів за їх нецільове використання зменшать асигнування, а одержувачам бюджетних коштів доведеться повертати до бюджету власні кошти на суму порушення.
