Які обмеження вартості щодо придбання та оплати мобільних товарів та послуг у бюджетній установи встановлює закон - читайте експерте пояснення.
Прямої норми, яка забороняє установам використовувати в діяльності мобільні телефони та сплачувати послуги за мобільний зв’язок, нормативні документи не встановлюють. Однак вони передбачають певні обмеження щодо вартості та умов оплати послуг мобільного зв’язку. Яких умов та обмежень потрібно дотримуватися, коли користуєтеся мобільним зв’язком, читайте у статті.
Які обмеження щодо вартості
Обмеження щодо оплати товарів та послуг коштом державного бюджету визначає Постанова № 332. Ця постанова затверджує граничні суми, що можуть витрачати на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державні органи, а також установи та організації, які утримуються за рахунок державного бюджету.
На сьогодні гранична вартість для мобільного телефона, який може придбати бюджетна установа, не має перевищувати 1200 грн.
Крім того, для бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, Постанова № 332 встановлює обмеження на придбання мобільних телефонів. Ці установи можуть придбавати мобільні телефони, якщо:
- мають бюджетні асигнування на такі цілі у своїх кошторисах;
- не мають простроченої кредиторської заборгованості на останню звітну дату — як за загальним, так і за спеціальним фондами державного бюджету.
ОМС установлюють власними рішеннями обмеження на придбання мобільних телефонів та зв’язок
Які умови оплати послуг
Законодавство обмежує не тільки вартість мобільних телефонів, якими установи можуть користуватися, але й місячну вартість послуг мобільного зв’язку.
Державні установи не можуть сплачувати за послуги мобільного зв’язку більше ніж 1500 грн. Як і граничну вартість, таке обмеження встановлює Постанова № 332. Тож установи, які утримуються коштом місцевих бюджетів, мають керуватися обмеженнями, які встановлює відповідне рішенням місцевої ради.
Для державних установ умови оплати послуг мобільного зв’язку регламентує також пункт 3 Заходів № 710:
Оплату зазначених послуг установи повинні здійснювати, перш за все, за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, крім витрат на оплату послуг мобільного зв’язку, що використовують заклади охорони здоров’я системи екстреної медичної допомоги.
Як і Постанову № 332, Заходи № 710 обов’язково мають виконувати державні установи.
Органам місцевого самоврядування Кабмін рекомендує також затвердити заходи, щоб ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, ураховуючи вимоги Постанови № 710.
Тож бухгалтери установ, які фінансують місцеві бюджети, за оплати послуг мобільного зв’язку мають дотримуватися відповідних заходів, які затверджені місцевою радою.
Роз'яснемо чи зможуть бюджетні установи своєчасно розраховуватися з контрагентами та куди підприємства можуть використати кошти з небюджетного рахунку
За яким КЕКВ оплачувати
Як розмежовувати видатки установи за кодами економічної класифікації (КЕКВ), регулює Інструкція № 333.
Чи контролює оплату Казначейство
Під час оплати рахунків на придбання і утримання мобільних телефонів Постанову № 332 зобов’язує органи Казначейства дотримуватися граничних сум витрат, затверджених цією постановою (п. 1 Постанова № 332). Тож коли йдеться про оплату придбання і утримання мобільних телефонів установами, яких утримує держава, Казначейство перевіряє, чи дотримується така установа вимог Постанови № 332.
Щодо установ, які фінансуються за кошти місцевих бюджетів, то Казначейство не зобов’язано контролювати, як вони дотримуються граничних розмірів, що встановили місцеві ради своїми рішеннями. Тож бухгалтери таких установ мають бути пильними, адже рішення місцевих рад установи повинні виконувати безумовно.
Чи відшкодовують працівники вартість особистих розмов
Правила, за якими установи мають використовувати мобільний зв’язок для особистих розмов, такі ж, як і для фіксованого зв’язку.
Законодавство забороняє установам витрачати бюджетні кошти на оплату послуг, які не пов’язані з виконанням фукцій, для яких вони створені.
Тому працівники, які скористалися мобільним зв’язком установи, мають відшкодувати такі послуги. Звісно, якщо установа понесла такі витрати. Якщо особисті розмови не призвели до додаткових витрат, то це питання залишається в етичній площині використання робочого часу та засобів для особистих потреб працівника.
Установа може власним розпорядчим документом встановити умови, за яких працівники можуть користуватися мобільним зв’язком у виробничих та особистих цілях. А працівники установи мають їх дотримуватися.
