Уряд визначив алгоритм дій для оцінки інвестиційного проєкту після його завершення
Постановою КМУ від 10.04.2026 № 491 (далі — Постанова № 491) затвердили Порядок проведення постінвестиційної оцінки масштабного публічного інвестиційного проекту (далі — Порядок).
Порядок регулює питання планування, моніторингу та проведення постінвестиційної оцінки масштабного публічного інвестиційного проекту після його завершення, який реалізовано повністю або частково за рахунок коштів державного / місцевого бюджету та/або коштів, залучених під державну / місцеву гарантію.
Порядок не поширюється на проекти, реалізація яких здійснювалася на умовах публічно-приватного партнерства або за підтримки міжнародних фінансових організацій.
Метою проведення постінвестиційної оцінки проекту є визначення:
- ефективності та результативності його реалізації;
- рівня досягнення визначених цілей і результатів;
- дотримання запланованих строків та обсягів фінансування;
- формування рекомендацій для підвищення якості управління публічними інвестиціями.
Ініціатор інвестиційного проекту у місячний строк з дня оприлюднення висновку про завершальну оцінку стану реалізації публічного інвестиційного проекту забезпечує підготовку та затвердження постінвестиційного плану проекту та внесення його до Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами. Постінвестиційний план розробляється на період, який становить п’ять з половиною років.
Постінвестиційний план повинен визначати часові, організаційні та методичні засади проведення моніторингу та постінвестиційної оцінки проекту та включати такі етапи:
- підготовчий етап — триває протягом одного місяця після завершення проекту, в рамках якого визначаються планові заходи та моніторингові показники досягнення інвестиційного ефекту від реалізації проекту та суспільного впливу проекту, джерела та методи збору даних;
- первинний моніторинг — триває протягом трьох років після завершення проекту, в рамках якого здійснюється щорічний збір фактичних даних про результати проекту, узагальнення та проведення аналізу інформації за визначеним переліком показників інвестиційного ефекту від реалізації проекту та суспільного впливу проекту;
- первинна постінвестиційна оцінка — розпочинається через три роки після завершення проекту та триває від трьох до шести місяців, протягом яких здійснюється аналіз досягнутого інвестиційного ефекту від реалізації проекту та короткострокового суспільного впливу проекту;
- підсумковий моніторинг — триває в період з третього по п’ятий рік після завершення проекту, протягом якого здійснюється щорічний аналіз змін та тенденцій результативних показників інвестиційного ефекту від реалізації проекту та суспільного впливу проекту;
- підсумкова постінвестиційна оцінка проекту — розпочинається через п’ять років після завершення проекту та триває до шести місяців, протягом яких здійснюється аналіз досягнутих результатів інвестиційного ефекту від реалізації проекту та суспільного впливу проекту.
Ініціатор проекту з дня завершення формування звіту про постінвестиційну оцінку проекту забезпечує його погодження та подання на затвердження до органу, відповідального за формування єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади):
- на державному рівні — Мінекономіки;
- на регіональному рівні — Раді міністрів АР Крим, обласній, Київській, Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації);
- на місцевому рівні — виконавчому органу сільської, селищної, міської ради.
Звіт про постінвестиційну оцінку проекту є підставою для формування пропозицій щодо вдосконалення процедур підготовки та реалізації проектів у відповідній галузі (секторі) та може бути використаний ініціатором проекту під час планування майбутніх проектів.
Постанова № 491 чинна з 16.04.2026.
Страхувальник зі спеціального рахунку, відкритого для надходження страхових коштів та виплати за листками непрацездатності, помилково перерахував суму ЄСВ. Чим це загрожує та як діяти за таких обставин?
Бюджетні установи фінансуються із загального фонду державного чи місцевого бюджету. Однак окрім загального фонду є ще й спеціальний. Надходження до спеціального фонду, як правило, виникають у результаті діяльності установи і мають спеціальне призначення. Це власні надходження бюджетних установ. Розглянемо, що це за надходження.
Держорган НАЗК вимагає електронного декларування статків і подачі повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, аби запобігти корупції. Хто зобов’язаний подавати це повідомлення, за яких умов і коли?
Щоб зареєструватись у відповідному органі ДПС як платники податку, бюджетні установи зобов’язані подати контролюючому органу заяву – форма 1-ОПП. Розглянемо, що це за форма, коли її слід подавати і як заповнювати.
Плата за землю — це місцевий податок, який має дві форми. Перша — орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності. Друга — земельний податок, який справляється за земельні ділянки іншої власності, наприклад приватної. Розглянемо розмір та правила плати за землю у 2026 році
Підпишіться на Telegram-канал 
