Кошторисна зарплата у будівництві: Мінрозвитку закріпило нові правила

КМУ постановою від 24.04.2026 № 526 (далі — Постанова № 526) оновив правила визначення рівня заробітної плати у кошторисах будівельних проєктів, які реалізують за публічні кошти або за кредити, надані під державні гарантії.

Постанова № 526 передбачає врахування ринкових підходів до формування рівня заробітної плати у згаданих проєктах будівництва. За основу беруть фактичну середню заробітну плату у будівельній галузі в конкретному регіоні за даними Держстату за попередній рік. До неї застосовують коефіцієнт, який щороку визначає КМУ.

Готуємося до опалювального сезону 2026—2027

У 2026 році цей коефіцієнт становитиме:

• 3 — для регіонів, де середня зарплата у будівництві нижча за 13 тис. грн;
• 2 — для регіонів, де вона становить від 13 тис. грн до 30 тис. грн;
• 1,5 — для регіонів із зарплатою понад 30 тис. грн.

Такий підхід дозволяє формувати кошториси на основі реальної ситуації на ринку праці, враховувати особливості регіонів та забезпечувати більш обґрунтовану вартість зарплати у будівництві.

На виконання цих змін Мінрозвитку наказом від 08.06.2026 № 1069 (далі — Наказ № 1069) затвердило Зміну № 6 до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі — Зміна № 6).

Зокрема, Наказ № 1069 закріплює оновлений механізм визначення кошторисної заробітної плати під час будівництва об’єктів за публічні кошти.

Постанова № 526 також удосконалює порядок розрахунків за виконані роботи. Якщо раніше в актах виконаних робіт враховували лише кошторисну заробітну плату, то тепер замовник і підрядник зможуть звіряти її з фактично виплаченою заробітною платою працівників, які працювали на об’єкті. Цей механізм Мінрозвитку закріпило у Зміні № 6 — у формах актів приймання виконаних будівельних робіт і довідці про фактичний рівень заробітної плати робітників.

Ще одна зміна стосується витрат на покриття ризиків усіх учасників будівництва. Зміна № 6 дозволяє включати до таких витрат страхування ризиків. Підрядник зможе врахувати кошти на страхування ризиків у договірній ціні на підставі комерційної пропозиції страхової компанії та ресурсів, які планує залучити для виконання робіт.

Такий підхід створює додатковий механізм захисту для учасників будівельного процесу в умовах воєнного стану, у випадках коли ризики реалізації проєктів залишаються високими.

Зміни, які передбачає Постанова № 526 і закріплює Наказ № 1069, мають допомогти:

• реалістичніше визначати вартість будівництва;
• підвищити прозорість використання коштів; і
• сформувати більш прогнозовані умови для замовників та підрядників.

Джерело: офіційний сайт Мінрозвитку