Податкова служба тримає під контролем усі розрахункові операції бюджетних установ. Електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків надходять до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). Верховний Суд підтвердив: податківці мають право використовувати ці дані під час перевірок.
ДПС може виявити порушення в роботі з РРО ще до фактичної перевірки — за даними, які надходять до СОД РРО. Розберемо, які дані СОД РРО бачить ДПС, чи достатньо їх для штрафу та що показує судова практика.
Також розглянемо, яку інформацію отримує ДПС, як може виявити невідповідності та що варто перевірити, якщо використовуєте РРО / ПРРО.
Чи достатньо даних СОД РРО для штрафу
Що показує судова практика
Що перевірити бюджетній установі
Інформація про розрахунки: що бачить ДПС
СОД РРО — це інформаційна система, яку використовують, щоб збирати, зберігати та використовувати дані реєстраторів розрахункових операцій (РРО) і програмних РРО (ПРРО) (зокрема електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), а також, щоб перевіряти достовірність розрахункових документів (п. 1 розд. ІІ Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 05.08.2020 № 477).
Це означає, що інформація про кожну операцію через РРО чи ПРРО потрапляє до податкової служби. ДПС зберігає ці дані та використовує їх під час податкового контролю. Це зазначено й у Податковому кодексі України (ПК).
Для інформаційно-аналітичного забезпечення контролюючого органу використовують, зокрема, інформацію про застосування РРО / ПРРО, у т. ч. електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків (пп. 72.1.1.4 ПК).
Для бюджетної установи це актуально, зокрема, якщо вона надає платні послуги або здійснює інші операції, під час яких зобов’язана застосовувати РРО / ПРРО.
Сама СОД РРО містить дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскальних чеків. Податкова може побачити:
- які операції та на яку суму проводить установа. ДПС отримує інформацію про розрахункові операції, які проводять через РРО / ПРРО: суми, чеки, дати, час та інші реквізити розрахункових документів;
- як оформили фіскальні чеки. За даними РРО / ПРРО можна перевірити, чи містять чеки реквізити, які передбачає законодавство, та чи правильно їх заповнили. Це може бути актуально, наприклад, коли отримуєте плату за послуги, реалізуєте продукцію чи здійснюєте інші розрахункові операції;
- чи є невідповідності в розрахунках. ДПС може виявити підозрілі або нестандартні ситуації. Наприклад, коли дані про розрахунки не узгоджуються з іншою інформацією, яку має податкова. Ці невідповідності можуть стати причиною для додаткового контролю або фактичної перевірки.
Коли формуєте фіскальний чек, пам’ятайте: його бачить не лише особа, яка здійснює розрахунок, та отримувач послуги. Відповідна інформація потрапляє до СОД РРО.
Із даних РРО / ПРРО податкова може отримати інформацію про розрахункові операції та реквізити сформованих чеків. На практиці це дає можливість виявляти:
- відсутність обов’язкових реквізитів у фіскальному чеку;
- неправильні реквізити товару / послуги;
- відсутність необхідного коду товару, якщо його потрібно зазначити відповідно до законодавства;
- розбіжності між інформацією про проведені розрахунки та іншими даними;
- інші невідповідності в розрахункових документах.
Чек, який установа сформувала через РРО / ПРРО, залишає електронний слід. ДПС може використовувати дані СОД РРО для аналізу розрахункових операцій, а також, щоб провести фактичну перевірку (якщо є підстави, які передбачає ПК). Під час перевірки ці дані можуть використовувати разом з іншими доказами, щоб встановити конкретне порушення.
Податкова перевіряє не лише дані в СОД РРО. Їх можуть зіставляти з інформацією з інших документів та облікових систем установи.
ВІДКРИТИ ПРОДОВЖЕННЯ СТАТТІ↪️
