З 4 грудня підприємства без належного укриття чи безпечного простору вже не зможуть працювати під час «жовтої» тривоги лише за згодою трудового колективу. Чи може працівник відмовитися від небезпечної роботи та хто відповідатиме, якщо він постраждає під час повітряної атаки
Зміни в порядку реєстрації бюджетних зобов’язань у Казначействі
Чи може працівник відмовитися працювати, якщо підписав погодження
Якщо виникла небезпечна для життя чи здоров’я виробнича ситуація, попереднє погодження не позбавляє працівника права на відмову від небезпечної роботи. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, для людей, які його оточують, або для виробничого середовища (ст. 6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII; далі — Закон № 2694-XII). Про це працівник має негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця.
Проте, необхідно розрізняти погодження на продовження діяльності підприємства під час «жовтого» рівня та згоду конкретного працівника на виконання будь-якого завдання за будь-яких обставин.
Важливо: колективне рішення не може скасувати законодавчі гарантії охорони праці.
Водночас сам факт оголошення «жовтого» рівня не означає автоматично, що будь-яка робота в цей час є незаконною.
Для оцінки ситуації потрібно враховувати:
- характер роботи;
- фактичні умови на об’єкті;
- наявність небезпеки;
- виконання роботодавцем установлених вимог.
Якщо працівник вважає, що продовження роботи створює загрозу, йому варто негайно повідомити керівника про конкретні обставини та, якщо це можливо, зафіксувати таке повідомлення. Роботодавець має оцінити небезпеку й ужити необхідних заходів.
Увага: підпис під колективним погодженням не означає, що працівник назавжди відмовився від права захищати власне життя та здоров’я. Але правомірність відмови в конкретному випадку залежатиме від фактичних обставин.
Хто відповідатиме, якщо працівник постраждає
Дозвіл продовжувати роботу під час «жовтого» рівня означає, що роботодавець автоматично звільняється від відповідальності.
Важливо: роботодавець зобов’язаний створювати на робочих місцях безпечні умови праці та організовувати відповідні заходи (ст. 13 Закону № 2694-XII).
Якщо працівник зазнає поранення або загине під час повітряної атаки, необхідно встановити обставини події та перевірити, чи виконав роботодавець покладені на нього обов’язки.
Зокрема, значення матиме:
- чи мало підприємство правові підстави продовжувати роботу;
- чи належно оформили погодження трудового колективу, якщо воно було необхідним,
- чи організували оповіщення людей та чи забезпечили їм реальну можливість скористатися передбаченими засобами захисту.
Також оцінюватимуть, чи не вимагав керівник продовжувати роботу попри конкретну небезпеку для життя або здоров’я та чи дотримувалися встановленого порядку дій під час тривоги. Сам факт травмування внаслідок ворожої атаки не доводить автоматично вину роботодавця. Але й наказ про продовження роботи або підписаний працівниками протокол не доводять самі собою, що вимоги законодавства були виконані.
Залежно від установлених обставин можуть виникнути питання щодо:
- розслідування нещасного випадку;
- страхових виплат;
- відшкодування шкоди;
- відповідальності посадових осіб.
Для кожного виду відповідальності необхідні передбачені законом підстави, а висновок залежатиме від обставин події та результатів відповідного розслідування.
Що змінюється за «червоного» рівня
«Червоний» рівень означає ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу. Уряд під час оголошення нових правил наголосив, що за цього рівня роботу зупиняють, а люди мають перейти до укриття.
Отже, погодження трудового колективу на продовження роботи за «жовтого» рівня не можна використовувати як підставу для ігнорування порядку дій за «червоного» рівня.
Підприємствам потрібно заздалегідь визначити:
- хто повідомляє про тривогу;
- як припиняють робочі процеси;
- хто інформує відвідувачів;
- як люди можуть безперешкодно залишити приміщення.
Для виробництв окремо варто передбачити безпечну процедуру зупинення обладнання, щоб саме вимкнення не створювало додаткових ризиків.
Що зміниться після 4 грудня: чи можна буде працювати без укриття
Саме 04.12.2026 завершується тримісячний перехідний період, протягом якого підприємства без укриттів можуть продовжувати роботу за «жовтого» рівня за погодженням із трудовим колективом. Щоб і надалі працювати у звичайному режимі під час дронової загрози, підприємство має забезпечити захист працівників та відвідувачів відповідно до вимог законодавства.
Залежно від характеристик будівлі й передбачених нормативами умов це може бути:
- захисна споруда;
- укриття; або
- облаштований безпечний простір.
Мінекономіки роз’яснило, що в передбачених законодавством випадках можна облаштувати безпечний простір безпосередньо в будівлі. Який саме варіант підходить конкретному об’єкту, потрібно визначати з урахуванням установлених вимог. Водночас підприємство, яке після завершення перехідного періоду не забезпечило передбачених правил безпеки, не може обґрунтовувати продовження роботи лише наказом керівника чи рішенням трудового колективу.
Однак якщо підприємство не має ні укриття, ні належно облаштованого безпечного простору, після 4 грудня воно вже не зможе обслуговувати відвідувачів під час «жовтого» рівня загрози лише на підставі згоди працівників.
Практично це означає, що за відсутності належного захисту доведеться призупиняти роботу під час такої загрози та відновлювати її після відбою.
Джерело: Судово-юридична газета
