Нові правила встановлення інвалідності: зміни за Постановою № 1359

КМУ постановою від 28.10.2026 № 1359 ухвалив зміни до постанови від 15.11.2024 № 1338, яка регулює проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Що саме змінили

1. Уточнили строки встановлення інвалідності. Зокрема, окремо визначили строки для осіб, яким уперше встановлюється І група інвалідності, — від одного до п’яти років або без строку повторного оцінювання залежно від результатів оцінювання. Для повторного оцінювання уточнили, що інвалідність може встановлюватися не лише на строк від одного до трьох років, а й безстроково за наявності відповідних підстав.

Також конкретизували умови безстрокового встановлення інвалідності, зокрема під час первинного оцінювання, для осіб з необоротними порушеннями функцій організму, які не піддаються корекції після застосування всіх можливих методів терапії та реабілітації або якщо їх застосування прогнозовано буде безрезультатним. Оновили перелік анатомічних дефектів і захворювань, за яких інвалідність встановлюється без строку повторного оцінювання. Він містить 97 позицій із уточненими критеріями оцінювання. Крім того, передбачили можливість безстрокового встановлення інвалідності особам, які досягли пенсійного віку на пільгових умовах.

Передбачили можливість встановлення інвалідності без строку повторного оцінювання також особам, які досягли пенсійного віку на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

2. Врегулювали питання безперервності статусу особи з інвалідністю. Передбачили, що якщо під час повторного оцінювання рішення про зміну або невстановлення групи інвалідності ухвалили після закінчення строку, на який її встановили, попередній строк вважатимуть продовженим до дати нового рішення. Таким чином, інвалідність зберігатиметься безперервно до ухвалення нового рішення.

Ступінь втрати професійної працездатності встановлюють до першого числа місяця, наступного за місяцем повторного оцінювання. Потребу в соціальних послугах визначають на той самий строк і можуть переглянути за зверненням особи.

Дату наступного оцінювання відраховують від дати направлення з урахуванням строку інвалідності. Якщо причину інвалідності змінюють, датою такої зміни вважають дату направлення.

3. Удосконалили порядок визначення причин інвалідності. Оновили перелік причин інвалідності та запровадили єдиний довідник зіставлення рішень військово-лікарських, медичних (військово-лікарських) і лікарсько-експертних комісій із причинами інвалідності, які встановлюють експертні команди. Новий додаток 4 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування визначає відповідність між формулюваннями ВЛК (ЛЕК) щодо причинного зв’язку захворювань і травм та причинами інвалідності. Це дозволить уніфікувати підходи до їх визначення. При цьому в рішенні експертної команди також зазначатиметься формулювання відповідної комісії щодо причинного зв’язку.

4. Передбачили можливість одночасної фіксації двох причин інвалідності. Це стосується визначених випадків, коли однією з причин є інвалідність з дитинства або захворювання чи інші ушкодження здоров’я, пов’язані з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Така можливість передбачена за наявності відповідних документально підтверджених підстав і спрямована на збереження належних людині прав та гарантій. Вказана норма набирає чинність через місяць з дня опублікування постанови.

5. Відмінили необхідність направлення на оцінювання для отримання рекомендації щодо продовження тимчасової непрацездатності понад 120 днів. Рішення про продовження тимчасової непрацездатності прийматиме як і раніше лікуючий лікар у межах експертизи тимчасової непрацездатності, без необхідності отримання рекомендацій експертної команди.

6. Розширили коло осіб, уповноважених формувати направлення на оцінювання військовослужбовців. Таке право надали начальникам медичних служб військових частин за наявності підстав для направлення, якщо його не сформувала відповідна комісія за результатами військово-лікарської експертизи.

7. Уточнили документи, які можуть бути додані до направлення, та вимоги до них. Зокрема:

• свідоцтво про народження дитини;
• медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років.

До направлення лікуючий лікар має вносити інформацію про раніше встановлену інвалідність та/або ступінь втрати професійної працездатності, якщо пацієнт надає документальне підтвердження.

8. Визначили необхідність інформування лікуючими лікарями пацієнтів про  їх  право на проходження оцінювання в разі виявлення в них відповідного стану, що підлягає направленню.

Як установі підготуватися до зими 2026—2027

Покроковий алгоритм

9. Розширили можливості проведення оцінювання в різних формах. Доповнили перелік захворювань і станів, за яких оцінювання може проводитися заочно, зокрема:

• окремими видами ампутацій;
• вродженої відсутності кінцівок;
• тяжкими порушеннями інтелектуального розвитку.

Також розширили підстави для проведення оцінювання за місцем перебування або лікування особи, зокрема для:

• військовослужбовців;
• поліцейських;
• осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;
• учасників бойових дій.

Йдеться про осіб, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні й не відповідають критеріям заочного оцінювання. Окремо передбачили можливість такого оцінювання для людей, які перебувають на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях, за наявності відповідних показань. Уточнили також можливості застосування засобів телемедицини.

10. Змінили строки щодо певних процедур. Модерація справи або повернення направлення на доопрацювання лікарю, який направив, має відбуватись протягом 7 календарних днів від отримання направлення. Аудіозапис з оцінювання має зберігатись в закладі охорони здоровʼя 6 місяців. Особа або її представник може звернутися для виправлення помилок (описки, технічні або арифметичні) у витягу з рішення експертної команди протягом року після отримання витягу з рішення, а не 40 календарних днів.

11. Розширили можливості отримання підтримки під час оцінювання. Передбачили можливість присутності перекладача жестової мови або особи, яка супроводжує людину під час оцінювання (не більше однієї супроводжуючої особи).

12. Уточнили порядок проходження оцінювання громадянами України, які перебувають за кордоном. Визначили особливості подання медичних документів та проведення оцінювання залежно від того, чи особа планує користуватися відповідними правами та пільгами в країні перебування або в Україні.

13. Розширили повноваження експертних команд щодо визначення медичних показань для забезпечення дітей з інвалідністю автомобілем. Експертні команди зможуть встановлювати такі показання для дітей з інвалідністю віком від п’яти років із порушеннями опорно-рухового апарату. Передбачили можливість проведення такого оцінювання із застосуванням засобів телемедицини. При цьому ступінь обмеження життєдіяльності не визначається.

14. Уточнили випадки, коли не визначатимуть ступінь обмеження життєдіяльності. Зокрема, при встановленні причинного зв’язку смерті з нещасним випадком на виробництві, професійним захворюванням, аварією або іншим ушкодженням здоров’я.

15. Удосконалили порядок розгляду скарг на рішення експертних команд. Уточнили, що Центр оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги у формі, зазначеній скаржником: очно, заочно або з використанням засобів телемедицини. Змінити обрану форму Центр може лише у визначених випадках — за необхідності отримати додаткову інформацію від скаржника або провести особистий огляд. Якщо бажану форму не зазначили, її визначають відповідно до встановлених критеріїв.

16. Розширили повноваження медичних реєстраторів у системі оцінювання. Їхні функції більше не обмежуватимуться закладами охорони здоров’я, у яких працюють експертні команди. Зокрема, медичні реєстратори зможуть допомагати лікарям у підготовці проєктів електронних направлень на оцінювання, формувати переліки архівних справ МСЕК та передавати їх експертним командам за запитами. Також уточнили їхні повноваження щодо внесення до електронної системи відомостей про справи та рішення, зокрема оформлені із застосуванням паперового документообігу.

17. Розширили функціональні можливості електронної системи оцінювання повсякденного функціонування особи.

Уточнили правило одного активного направлення. Нове електронне направлення не надсилатимуть, доки не ухвалять рішення:

• за попереднім направленням; або
• за скаргою на рішення експертної команди.

Також передбачено автоматичне формування переліку рекомендованих закладів охорони здоров’я з найменшою чергою для заочного оцінювання людей з онкологічними захворюваннями — за наявності технічної можливості.

18. Уточнили порядок формування та оприлюднення інформації про профілі експертних команд. Керівники закладів охорони здоров’я затверджуватимуть не лише перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання, а й перелік профілів експертних команд та інформацію про них. Ці відомості оновлюватимуться щонайменше раз на рік і вноситимуться до електронної системи. У разі змін у складі лікарів або переліку профілів відповідна інформація оприлюднюватиметься на вебсайті закладу та оновлюватиметься в електронній системі.

Зміни спрямовані на вдосконалення процедур оцінювання з урахуванням практичного досвіду роботи системи, забезпечення послідовності прийняття рішень та розширення можливостей реалізації прав людей, які проходять оцінювання.

Джерело: офіційний сайт МОЗ