30 грудня 2020 року набув чинності Закон № 1079-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції».
Законом відновлено обов’язок суб’єктів декларування подавати
повідомлення про суттєві зміни у майновому стані протягом 10 днів з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів.
Держпраці нагадує: через Рішення КСУ №13-р/2020 НАЗК було змушене припинити прийняття повідомлень про суттєві зміни у майновому стані та відключити відповідну можливість у Реєстрі декларацій.
НАЗК звертає увагу, що суб’єкти декларування зобов’язані подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані,які виникли у них з 30 грудня 2020 року, тобто від набрання чинності закону.
Про зміни у майновому стані, які виникли до 30 грудня 2020 року, повідомляти не потрібно.
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.
Форма № 4-ПН стосується масового вивільнення працівників. Перевірте, чи ви маєте звітувати за нею та вчасно подайте звіт. Зразок заповнення від експерта - у статті
Для встановлення єдиних правил і уникнення порушень з оплати праці працівникам, в установі потрібно затвердити локальний нормативний документ, тобто – положення про оплату праці.
15 листопада Уряд оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. Бронювання працівників підприємств із 1 грудня здійснюватимуть через Дію. Моніторинг підприємств та організацій здійснюватимуть щомісяця на відповідність всім критеріям критичності. Детальніше про зміни — у статті.
Матеріальна допомога на поховання в бюджетних установах не виплачується за кошти державного чи місцевого бюджету. Це забороняє підпункт «б» пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298. А от допомогу на поховання як страхову виплату виплачує роботодавець за рахунок коштів, отриманих від ПФУ, за умови надання потрібних документів про смерть працівника чи члена його сім’ї.
Гнучкий графік робочого часу може бути як тимчасовим, так і на постійній основі. Які особливості такого трудового розпорядку, як запровадити гнучкий режим роботи та вести облік робочого часу. Ці та інші пов’язані питання – у консультації.