Підпишіться на Telegram-канал 
Калькулятор середньооблікової чисельності штатних працівників
Згідно статті 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в КЗпП.
На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де не може бути додержана встановлена щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілкою дозволено запровадити підсумований облік робочого часу. Але тривалість робочого часу за обліковий період не може перевищувати нормальну кількість робочих годин (статті 50 і 51).
Проте Закон України «Про особливості трудових відносин під час воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі Закон №2136) визначає особливості встановлення та обліку часу роботи під час воєнного стану:
- Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
- Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
- П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
- Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
- Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
- У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу і фактичної роботи понад норму оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій статті 62 КЗпП.
Ні введення воєнного стану, ані встановлення підсумованого обліку робочого часу не надає право роботодавцю використовувати працю співробітників без обмеження тривалості робочого часу, що встановлена діючими нормами Кодексу законів про працю України і Законом № 2136, а також на залучення працівників до надурочних годин роботи, у випадках не передбачених законодавством. За систематичне порушення цих вимог роботодавцю загрожує один із видів кримінальної відповідальності:
- штраф від 2000 до 3000 НДМГ (34 000—51 000 грн);
- позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
- виправні роботи на строк до 2 років (стаття 172 ККУ).
