На який термін можна укласти договір відстрочення зобов’язань

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Головбух Бюджет. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

На який термін контролюючий орган може укладати договір відстрочення грошових зобов’язань платника податків – роз'яснення ДПС.

На який термін податкова може укладати договір відстрочення грошових зобов’язань

ШПАРГАЛКА БУХГАЛТЕРА НА 2023 РІК

ДПС повідомляє, що розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 % річних облікової ставки НБУ на день прийняття рішення про розстрочення, податкового боргу (п. 100.1 ст. 100 ПКУ).

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п. 100.7 ст. 100 ПКУ). Пунктами 100.8 та 100.9 ст. 100 ПКУ визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, (далі – Порядок) розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (п. 1.9 Порядку):

  • починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити);
  • закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу:

  • починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу);
  • закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів мінімальним терміном є:

  • для відстрочення грошових зобов’язань – 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
  • для відстрочення податкового боргу – 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про відстрочення);
  • для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
  • для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

При цьому максимальний строк розстрочення (відстрочення) не визначений.

Нагадаємо, наявність/відсутність податкового боргу платник може перевірити у Електронному кабінеті.

Джерело: офіційний сайт ГУ ДПС в Одеській області

додаток

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань: як надавати та зразок наказу

Матеріальна допомога, якої потребує працівник для вирішення соціально-побутових питань, має свої особливості надання та оподаткування. Після початку війни об’єктивних підстав для надання матеріальної допомоги, на жаль, побільшало
456043

Екологічний податок 2025/2026: ставки і строки

Екологічний податок 2025/2026 в Україні сплачують, зокрема, й бюджетні установи. Хто платники екологічного податку, які строки оплати й звітування — усе це у даному огляді
56313

ПДВ для бюджетних установ

Бюджетні установи теж можуть бути платниками ПДВ. Поговоримо про зміни щодо ПДВ, ставки ПДВ 2025, податкову накладну та податкову декларацію з ПДВ 2025, необ’єктні та звільнені від ПДВ операції бюджетників та особливості обліку ПДВ у бюджетників — в огляді
14932

Земельний податок: сплата, пільги, декларація

Плата за землю — це місцевий податок, який має дві форми. Перша — орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності. Друга — земельний податок, який справляється за земельні ділянки іншої власності, наприклад приватної. Розглянемо розмір та правила плати за землю у 2025 та 2026 році
134745

ЄСВ 2026

Про максимальний та мінімальний ЄСВ 2026 року, про базу його нарахування, які ставки ЄСВ застосовуються, коли та як сплачувати єдиний соціальний внесок у 2026 році, як застосовується мінімальна база ЄСВ, приклад заповнення Додатка Д1 до Податкового розрахунку — у цьому огляді
1598

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді