ДПС надала роз'яснення про форс-мажорні обставини та їх вплив на виконання договірних зобов'язань
Проєкт кошторису бюджетної установи: готові бланки з формулами
ДПС інформує, що питання «форс-мажору» є досить актуальним в українському правовому полі у зв'язку з останніми тенденціями як світового, так і національного рівня. Форс-мажор як непереборна сила може стати важливою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Однак практична реалізація цього питання вимагає чітких правових роз'яснень і визначень, що забезпечать однакове застосування норм права на рівні судової практики.
Для розуміння суті поняття «форс-мажор», необхідно звернутися до ч. 2 ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», де форс-мажор визначається як надзвичайні та невідворотні обставини, що перешкоджають виконанню зобов'язань, зокрема:
- природні катастрофи;
- війни;
- терористичні акти;
- епідемії; та
- інші непередбачувані події.
ДПС зауважує, законодавець вказує на широкий спектр таких обставин, що включають не тільки природні катастрофи, а й соціально-політичні події, що значно ускладнюють або роблять неможливим виконання договірних зобов'язань.
Судова практика Верховного Суду сформувала чіткі позиції щодо форс-мажорних обставин та їх впливу на виконання договірних зобов'язань.
Верховний Суд розглядав окремі питання, що стосуються форс-мажорних обставин, зокрема:
- щодо того, хто має доводити наявність непереборної сили;
- що саме потрібно доводити;
- відсутності у форс-мажорних обставин автоматичної доказової сили; а також
- необхідності повідомлення іншої сторони про форс-мажор.
У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності доведення не лише факту існування форс-мажорних обставин, а й їх прямого впливу на конкретний випадок виконання зобов'язання, враховуючи індивідуальний характер таких обставин.
Один із основних висновків Верховного Суду — форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, тобто їх наявність не є автоматично визнаною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.
У постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17 суд вказав, що сторона, яка посилається на форс-мажор як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести не лише сам факт виникнення таких обставин, а й те, що вони мали надзвичайний і невідворотний характер саме для цього конкретного випадку.
Отже, тягар доказування покладається виключно на сторону, яка порушила зобов'язання, і вона має надати переконливі докази, що підтверджують як існування форс-мажору, так і його прямий вплив на ці критерії є універсальними, однак їх застосування завжди потребує аналізу конкретної ситуації.
Наприклад, у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 Верховний Суд додав важливе уточнення:
- між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язання має існувати прямий причинно-наслідковий зв'язок;
- тобто, сторона не може посилатися на форс-мажор, якщо невиконання зобов'язання сталося з інших причин, наприклад, через власну недбалість чи комерційні ризики, які вона мала передбачити та врахувати можливість виконання договору.
Ще один важливий аспект практики Верховного Суду — сам факт надання стороною доказів на підтвердження форс-мажору не є достатнім для автоматичного визнання її правоти.
Одним із останніх прикладів судової практики, що стосується форс-мажору та його впливу на виконання договірних зобов'язань, є нова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/6519/24 від 18 лютого 2025 року.
У цьому рішенні суд розглядав ситуацію, де одна зі сторін договору посилалася на форс-мажорні обставини як підставу для невиконання своїх зобов'язань.
Суд ретельно проаналізував надані докази, зокрема:
- документи, що підтверджують настання обставин непереборної сили, їх тривалість; та
- прямий причинно-наслідковий зв'язок із неможливістю виконання договору.
Суттєвим аспектом стало те, що суд звернув увагу на:
- необхідність своєчасного повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору; а також на те
- чи вжила сторона всіх можливих заходів для мінімізації наслідків таких обставин.
Важливо: одним з висновків цього рішення є те, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань. Суд підкреслив, що сторона, яка посилається на непереборну силу, повинна довести не лише факт її настання, а й те, що ці обставини об'єктивно унеможливили виконання договору, а не просто ускладнили його.
Щодо договірних зобов'язань, постанова акцентує на важливості чіткого визначення умов договору, які регулюють дії сторін у разі форс-мажору. У цій справі суд звернув увагу на те, що договір містив положення про форс-мажор, однак сторони по-різному тлумачили їх застосування.
Підпишіться на Telegram-канал 
