Термін призначення камеральної перевірки при несвоєчасній сплаті податкового зобов’язання за результатами поданої декларації

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Головбух Бюджет. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Податковим кодексом України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Термін призначення камеральної перевірки при несвоєчасній сплаті податкового зобов’язання за результатами поданої декларації

Чи має право ФСС перевірити довідки ОК-5, ОК-7 на всіх працівників ►►►


Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Норми встановлені абзацом другим п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).

Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС. Термін перевірки призначається з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Джерело: ДПС у Дніпропетровській області

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Зустрічна звірка під час ревізії: обов’язки бухгалтера, ризики та захист прав

До вашої установи прийшли з ревізією і проводять зустрічну звірку? Пояснюємо, кого і як перевіряють, які документи готувати, як діяти бухгалтеру та керівнику, і як захистити свої права.
5902

Акт ревізії 2025: що робити з висновками ревізорів

Що таке акт ревізії, як його читати та на що звертати увагу, які документи надати ревізорам? Як правильно написати пояснення та як діяти, коли не згодні з висновками ревізорів — далі у статті
33214

Товарно-транспортна накладна: бланк та зразок заповнення 2025

Товарно-транспортна накладна – це належне оформлення процесу транспортування ТМЦ в усіх його учасників. Вона необхідна і для бухобліку, і для контролю перевезення. У статті знайдете актуальний бланк ТТН 2025, зразок заповнення та поради щодо виправлення помилок у документі.
191506

Як розпорядник бюджетних коштів відповідає за помилки одержувача

Яких порушень найчастіше припускаються розпорядники та одержувачі бюджетних коштів? Чим може завершитися перевірка, якщо аудитори виявляють серйозні недоліки у використанні бюджетних ресурсів? У статті розповідаємо, які помилки притаманні одержувачу та чому це може стати головним болем розпорядника бюджетних коштів.
23389

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді