Так, може. Пояснимо чому.
Якщо працівник у вільний від основної роботи час на тому самому чи іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом, крім своєї основної, виконує іншу роботу, яку работодавець регулярно оплачує на умовах трудового договору, таку роботу вважають сумісництвом. Облікувати робочий час та оплачувати працю такому працівнику потрібно за кожним місцем роботи окремо.
Норми тривалості робочого часу 2020 року
Роботу за сумісництвом регулюють постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» від 03.04.1993 № 245 (далі — Постанова № 245) та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 № 43.
Для роботи за сумісництвом з працівником, окрім договору за основним місцем роботи, укладайте трудовий договір. Однією з умов роботи за сумісництвом є наявність вакантної посади (професії).
Тривалість роботи працівника за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 Постанови № 245).
Нагадаємо, що керівник разом із профспілковим комітетом може встановлювати додаткові обмеження на сумісництво для працівників окремих професій та посад (зайнятих на важких роботах, для вагітних жінок, осіб, які не досягли 18 років тощо).
Роботи, які мають виконувати за вакантною посадою протягом дня (місяця), можуть виконувати кілька працівників, якщо дотримуватимуть зазначені вище обмеження.
У яких розмірах і на який термін керівник установи має право встановлювати надбавки працівникам — дізнаєтеся зі статті
