Чи продовжувати випробувальний строк, якщо його частина припала на карантин
Переглядів: 842
Поділитися у
Запитання
Через карантин в установі запровадили режим дистанційної роботи, неповний робочий час та простій. Чи продовжувати випробувальний строк, якщо з тримісячного строку випробування 1,5 місяця деякі працівники: працювали дистанційно, виконували роботу на умовах неповного робочого часу, не працювали через простій?
У разі простою продовжте строк випробування на кількість календарних днів, що припала на період простою.
Максимальний строк випробування для працівника — три місяці. В окремих випадках, за згодою виборного органу первинної профспілкової організації, роботодавець та працівник можуть домовитися про випробування тривалістю до шести місяців (ч. 1 ст. 27 КЗпП).
До строку випробування не зараховують днів, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (ч. 3 ст. 27 КЗпП).
Дні дистанційної роботи чи роботи з неповним часом зараховуйте до строку випробування. Працівник фактично виконує трудову функцію, тож підстав продовжувати строк випробування немає. Під час роботи дистанційно (вдома) працівник виконує свої обов’язки, а роботодавець табелює таку роботу як звичайний робочий день. За неповного робочого часу працівник працює менше норми, утім також виконує обов’язки. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).
Продовжте строк випробування на кількість днів, що відповідає періоду простою, адже під час простою працівник не працює. Під час простою роботу призупиняють (ч. 2 ст. 113 КЗпП).
Наприклад, працівник працює з 02.03.2020. Випробувальний строк — три місяці, спливає 02.06.2020 (ст. 241-1 КЗпП). Працівник перебував у простої з 16.03.2020 до 17.04.2020 — 33 календарних дні. Продовжте строк випробування на 33 к. д.
Порахуйте кількість «невідпрацьованих» календарних днів і визначте нову прогнозовану дату, коли спливе строк випробування.
Відрядження оплачують відповідно до умов колективного чи трудового договору. Останні зміни в оплаті відряджень у бюджетних установах, порядок оформлення й оплати відряджень та приклади розрахунків – в огляді експерта
Робота в нічний час має особливості оплати. У статті говоримо, хто має право на нічну доплату, у якому розмірі, та як правильно розрахувати оплату. Розглянемо приклади для працівників бюджетної сфери — сторожа та оператора котельні
Окрім основної відпустки чимало бюджетників мають додаткові відпустки. Одна з них — щорічна додаткова відпустка, наприклад за вислугу років. У статті говоримо, як надавати такі відпустки, чим щорічні додаткові відпустки відрізняються від щорічних основних відпусток та інших додаткових відпусток. У пригоді стануть і приклади — беріть у роботу і нехай працюється легше!
Табель обліку робочого часу — це первинний документ, який містить перелік усіх працівників установи з відмітками про те, як вони відпрацювали робочий час протягом облікового періоду. Без цієї інформації заробітну плату працівникові не нарахуєш. То хто, коли і як складає табель?
Коли держслужбовець має право на неповний робочий день і чи обов’язкове його встановлення керівником? Як зміна тривалості робочого часу вплине на стаж, зарплату, надбавку за ранг і спеціальні пільги держслужби — у практичному огляді з прикладом
