Додаткова відпустка державним службовцям надається після досягнення п’ятирічного стажу на держслужбі. На який строк надається додаткова відпустка держслужбовцям, коли і як її компенсувати та чим доведеться поплатитися за затримку розрахунку?
Коли держслужбовець набуває п’ятирічного стажу служби, йому надають один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів (ст. 58 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі – Закон № 889).
Держслужбовцям, які мають стаж державної служби понад п’ять років, надають додаткову відпустку тривалістю один календарний день. Починаючи з шостого року стажу державної служби її тривалість збільшують на один календарний день за кожний наступний рік.
Наведемо тривалість додаткової відпустки держслужбовців залежно від стажу державної служби:
Стаж державної служби, років
Тривалість додаткової відпустки держслужбовця, к. дн.
≤ 5
0
> 5
1
> 6
2
> 7
3
> 8
4
> 9
5
> 10
6
> 11
7
> 12
8
> 13
9
> 14
10
> 15
11
> 16
12
> 17
13
> 18
14
> 19
15
Право державних службовців на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість залежать не від відпрацьованого в році часу, а від наявності відповідного стажу державної служби. Тож надається додаткова відпустка державним службовцям у 2024 році не за відпрацьований робочий рік, а виключно після того, як настане приведена дата стажу державної служби.
Тривалість додаткової відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Тобто після набуття стажу державної служби більше 20 років, її тривалість не збільшується.
Стаж державної служби визначайте згідно зі статтею 46 Закону № 889, Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженою постановою КМУ від 25.03.2016 № 229, роз’ясненнями НАДС з цього питання, які розміщені які розміщені за посиланням «Стаж державної служби» у підрозділі «Проходження державної служби» розділу «Державна служба» підрубрики «Роз’яснення» рубрики «Службовцям» офіційного вебсайту НАДС.
Тривалість невикористаних додаткових відпусток за стаж державної служби за минулі роки визначайте відповідно до норм законодавства, які були чинними на той час, бо закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України). Це передбачають також пункти 8, 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, за якими стаж державної служби за періоди роботи (служби) до того, як набрав чинності Закон № 889, обчислюють у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Додаткова відпустка держслужбовців – умови надання
Додаткову відпустку конкретної тривалості надають держслужбовцю після досягнення відповідного стажу державної служби. Це щорічна відпустка, тож на неї поширюються правила щодо щорічних відпусток.
У перший рік державної служби в держоргані держслужбовцю, який має стаж такої служби понад п’ять років, додаткову відпустку надають після закінчення шести місяців безперервної служби в цьому органі. Звичайно, якщо держслужбовець має інвалідність, він може отримати цю відпустку раніше.
Додаткову відпустку можуть надати:
одночасно із щорічною основною оплачуваною відпусткою;
окремо від неї.
Обов’язково ці умови узгоджують держслужбовець і керівник державної служби у графіку відпусток. Також ця відпустка на прохання держслужбовця може бути поділена на частини будь-якої тривалості.
Якщо держслужбовець не використав додаткову відпустку чи її частину, він може використати її у будь-який час відповідного року або приєднати до відпустки у наступному році. Якщо керівник державної служби не заперечуватиме держслужбовцю можуть надати одночасно додаткову відпустку за поточний період та за минулий, яку не використано.
За бажанням держслужбовця у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку в році звільнення з подальшим звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Інша річ коли держслужбовець перебуває у додатковій відпустці і його звільняють за ініціативою суб’єкта призначення. Датою звільнення є перший робочий день після закінчення відпустки.
Зверніть увагу, за пунктом 8 Порядку № 270 заборонено не надавати додаткові відпустки повної тривалості протягом двох років підряд. Тобто можлива ситуація коли держслужбовцю надали додаткову відпустку повної тривалості, у наступному році – частину, а ще через рік – повної тривалості. Натомість заборонена ситуація, коли держслужбовець отримав частину додаткової відпустки, а наступного року – знову частину. Цю заборону введено для того, щоб не збільшувались видатки на оплату праці держоргану за рахунок держслужбовців, які не хочуть брати щорічні відпустки.
Водночас у період дії воєнного стану у її наданні держорган може і відмовити. Таке право надано абзацами 3, 5 частини 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Коли додаткову відпустку можна перенести/продовжити
Додаткову відпустку держслужбовець може перенести на інший період або продовжити за наявності причин, які визначає пункт 7 Порядку № 270. Такими причинами є:
відкликання із додаткової відпустки для виконання невідкладних завдань;
виконання держслужбовцем державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством службовець підлягає звільненню на час виконання ним таких обов’язків від основної роботи із збереженням зарплати;
Тож якщо настала одна із цих причин, держслужбовець має узгодити перенесення додаткової відпустки зі своїм безпосереднім керівником. Якщо ж ця причина настала в період відпустки, невикористана її частина надається після закінчення дії таких причин або переноситься за згодою між держслужбовцем і його безпосереднім керівником на інший період.
Зверніть увагу, на вимогу статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX щорічні основна та додаткові відпустки за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані працівником держоргану до кінця 2024 року. За всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік, виплачують грошову компенсацію. Та ця вимога стосується відпусток, які визначають за відпрацьований робочий рік, і не поширюється на додаткову відпустку державного службовця.
Розглянемо ситуації коли потрібно виплати грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку:
коли держслужбовець звільняється, всі суми, що належать йому, виплачуйте в день звільнення.
Днем звільнення є останній робочий день. У цей день видайте йому заробітну плату, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсацію за невикористані дні відпустки;
якщо держслужбовець у день звільнення не працював, зазначені суми виплатіть не пізніше наступного дня після того, як звільнений пред’явить вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП);
якщо державну службу припиняють за ініціативою суб’єкта призначення, а держслужбовець перебуває у відпустці, днем звільнення є перший робочий день після закінчення відпустки. Розрахунок при звільненні проводять протягом семи днів з дня звільнення (ч. 5 ст. 87 Закону № 889).
Про нараховані суми, належні держслужбовцю при звільненні, керівник держоргану має письмово повідомити його перед виплатою зазначених сум.
Додаткова відпустка державним службовцям – відповідальність за затримку розрахунку
Якщо з вини керівника держоргану держслужбовцю при звільненні не були виплачені належні йому суми, у т. ч. компенсація за невикористані дні додаткової відпустки за стаж державної служби, за відсутності спору про розмір держорган має виплатити держслужбовцю його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ч. 1 ст. 117 КЗпП).
Якщо виникає спір про розмір сум, належних держслужбовцю при звільненні, керівник держоргану згідно з частиною 2 статті 116 КЗпП зобов’язаний виплатити неоспорювану суму.
При наявності спору про розміри належних звільненому сум держорган повинен сплатити відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь держслужбовця. Якщо спір вирішено на його користь частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за шість місяців.
