Державна служба в Україні ► класифікація посад ► конкурс на зайняття посад ► строкове призначення ► переведення ► зміна істотних умов служби ► припинення державної служби
категорія «А» – вищий корпус державної служби, тобто керівники ЦОВВ та інших держорганів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
категорія «Б» – керівники регіональних та місцевих держорганів, керівники структурних підрозділів в усіх держорганах;
категорія «В» – некерівні посади державної служби (головні спеціалісти, провідні спеціалісти, спеціалісти тощо).
Посади державної служби класифікують за сім’ями посад, рівнями посад, юрисдикцією та типом державного органу. Наразі є 27 сімей посад державної служби:
адміністративне керівництво (1);
адміністрування та надання публічних послуг (2);
аналіз державної політики та нормотворча діяльність (3);
бухгалтерія (4);
внутрішній аудит (5);
господарські функції (6);
державний нагляд і контроль (7);
діловодство, канцелярія та архів (8);
забезпечення реалізації (координації реалізації) державної
політики (9);
закупівлі (10);
запобігання корупції (11);
інформаційна безпека та кіберзахист (12);
комунікація та інформаційне забезпечення (13);
літературне редагування (14);
міжнародне співробітництво (15);
оборонна робота, мобілізаційна підготовка і мобілізація (16);
організаційне забезпечення виконання функцій суду або конституційного провадження (17);
організація засідань (18);
правове забезпечення (19);
протокол та церемоніал (20);
режимно-секретна діяльність (21);
управління державною власністю (22);
управління інформаційно-комунікаційними системами (23);
Кожна сім’я включає посади різних рівнів відповідно до ролі та місця посади в організаційній структурі держоргану, основної мети посади. Всього існує дев’ять рівнів посад державної служби. Перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад визначає постанова КМУ від 29.12.2023 № 1409. Посади державної служби категорії «А» відповідають першому керівному рівню посад, посади категорії «Б» розподілені між п’ятьма керівними рівнями посад (II-VI), посади категорії «В» розподілені між трьома фаховими рівнями:
VII – вищим;
VIII – середнім;
IX – початковим.
Для визначення розмірів посадових окладів використовують грейди, які визначені у схемах посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів. Ці схеми затверджені постановою КМУ від 29.12.2023 № 1409.
Схеми посадових окладів поділені за юрисдикцією та типами державних органів:
1.1, 1.2, 1.3 – держоргани, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (розподіл держорганів першої юрисдикції за типами 1.1, 1.2, 1.3 визначено у пункті 12 Каталогу типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад, затверджений постановою КМУ від 23.10.2023 № 1109);
2 – держоргани, юрисдикція яких поширюється на територію АР Крим, однієї або кількох областей, мм. Києва та Севастополя, тероргани ЦОВВ, діяльність яких спрямовується і координується КМУ через керівника ЦОВВ, що забезпечує формування державної бюджетної політики, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;
3 – держоргани, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.
Кожна схема посадових окладів містить 15 грейдів (зарплатних рівнів) для кожної сім’ї посад державної служби. Для визначення розміру посадового окладу обираємо відповідну схему за юрисдикцією держоргану. Обираємо грейд, який містить потрібний рівень посади, до якого належить посада державної служби відповідної сім’ї.
Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі – Комісія) є постійно діючим колегіальним органом. Вона:
погоджує розроблені НАДС типові вимоги до професійної компетентності держслужбовців, які займають посади державної служби категорії «А»;
проводить конкурс на зайняття посад державної служби категорії «А», вносить суб’єкту призначення пропозиції щодо кандидатур на такі посади;
здійснює дисциплінарні провадження щодо держслужбовців, які займають посади державної служби категорії «А», та вносить суб’єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження.
Склад Комісії визначає частина 2 статті 14 Закону № 889.
Якщо член Комісії подає заяву про участь у конкурсі на зайняття посади державної служби категорії «А», його повноваження призупиняють із дня подання цієї заяви до дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби.
За членами Комісії на період участі у роботі Комісії зберігають:
Конкурс на зайняття посад державної служби проводять, аби дібрати осіб, які здатні професійно виконувати посадові обов’язки. Підстави його проводення визначає частина перша статті 22 Закону № 889. Тож конкурс проводитимуть на зайняття:
вакантної посади державної служби;
посади на період заміщення тимчасово відсутнього держслужбовця, за яким зберігають посаду державної служби;
посади державної служби, що займає особа, яка йде на пенсію чи якій має виповнитися 65 років;
посади державної служби категорії «А», що займає особа, у якої спливає строк призначення.
На зайняті не вакантні посади конкурс можна оголошувати не раніше ніж за два місяці до того, як держслужбовець, який обіймає посаду, піде на пенсію, йому виповниться 65 років чи спливе строк його призначення (для держслужбовців, які займають посади державної служби категорії «А»).
Закон № 889 дозволяє проводити один конкурс на декілька посад державної служби категорій «Б» і «В» у держоргані – за умови однакових посадових обов’язків і вимог до професійних компетентностей.
Оголошення разом з інформацією про проведення конкурсу оприлюднюють на Єдиному порталі вакансій державної служби. Окрім цього ці відомості можна оприлюднювати на веб-сайті держоргану, який оголошує конкурс, чи на інших веб-сайтах. Якщо за результатами конкурсу укладатимуть контракт на проходження державної служби, в цьому оголошенні слід розмістити істотні умови контракту.
Конкурс проводять відповідно до Закону № 889 та Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2016 № 246. Ним визначені:
умови проведення конкурсу;
вимоги щодо оприлюднення інформації про посаду та оголошення про проведення конкурсу;
склад, порядок формування і роботи та повноваження конкурсної комісії;
прийняття та розгляд інформації для участі в конкурсі;
проведення оцінювання кандидатів;
складення рейтингового списку кандидатів;
визначення переможця та оприлюднення результатів конкурсу;
особливості проведення конкурсу на зайняття посад фахівців з питань реформ категорій «Б» і «В»;
особливості проведення закритого конкурсу, пов’язані з питаннями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, оборони та національної безпеки;
особливості проведення конкурсу на зайняття посад дипломатичної служби категорій «Б» і «В».
Строк подання інформації для участі в конкурсі не може становити менше 7 та більше 30 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення конкурсу. Результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення конкурсу.
Комісія чи конкурсна комісія визначатиме кандидатури на зайняття посад державної служби, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами загального рейтингу кандидатів – не більше трьох осіб на одну посаду. Після цього суб’єкт призначення або керівник державної служби обиратиме з цих кандидатур переможця конкурсу.
Рішення про призначення на посаду державної служби приймає суб’єкт призначення не пізніше п’яти календарних днів (к. дн.) з дня, коли надійшли результати спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.
Та за окремих підстав, які визначає стаття 30 Закону № 889 конкурс проводять повторно:
якщо встановили факт порушення умов та/або порядку проведення конкурсу, яке могло істотно вплинути на його результати;
за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття посади державної служби;
виявили обмеження щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності іншого за результатами конкурсу кандидата на зайняття посади державної служби;
переможець відмовився від зайняття посади державної служби;
відсутні кандидатури, визначені Комісією або конкурсною комісією для розгляду суб’єктом призначення або керівником державної служби з метою визначення переможця конкурсу.
Строкове призначення на посаду та контракт
Закон № 889 визначає чотири підстави строкового призначення на посаду державної служби:
призначення на посаду державної служби категорії «А» – на п’ять років з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу на ще один строк або наступного переведення на рівнозначну або нижчу посаду до іншого держоргану;
заміщення посади державної служби – на період відсутності держслужбовця, за яким зберігається посада державної служби;
потреба організувати та виконати завдання, що мають тимчасовий характер, з укладенням контракту про проходження державної служби (на посади державної служби категорій «Б» і «В»);
призначення особи, яка досягла 65-річного віку, на посаду державної служби – на один рік з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу щорічно.
Чисельність строкових посад державної служби обмежена законом. Їх кількість не може перевищувати 7% загальної штатної чисельності посад державної служби в держоргані.
Контракт про проходження державної служби, аби виконати завдання, які мають тимчасовий характер, укладатимуть на строк до трьох років. Якщо держслужбовець виконуватиме контракт належно, його дію можуть один раз продовжити за угодою сторін на той самий строк. Контракт укладають з урахуванням статті 31-1 Закону № 889 та Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2020 № 494.
Дію контракту припиняють:
у разі закінчення строку, на який укладено цей контракт;
за ініціативою держслужбовця або за угодою сторін;
за ініціативою суб’єкта призначення чи керівника державної служби – у разі невиконання або неналежного виконання держслужбовцем умов контракту;
у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 Закону № 889.
У разі невиконання або неналежного виконання особою умов цього контракту держорган повідомляє особі про припинення контракту не пізніше ніж за 7 календарних днів до такого припинення. У контракті прописують, що вважається неналежним виконанням або невиконанням контракту, а також наводять додаткові підстави для розірвання контракту.
Катерина МОТОРНА фахівець з питань державної служби та трудових відносин
Законодавець розширив перелік підстав, щоб звільнити держслужбовця звиплатою вихідної допомоги. Раніше їх було дві, нині— чотири. Це— звільнення: узв’язку звиходом на пенсію до досягнення віку 65 років; у зв’язку здосягненням 65-річного віку, якщо строк перебування непродовжується; під час продовженого строку перебування на державній службі; у зв’язку здосягненням 70-річного віку.
Держслужбовця з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей та за його згоди можуть перевести без обов’язкового проведення конкурсу:
на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому держоргані, у т. ч. в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), – за рішенням керівника державної служби або суб’єкта призначення;
на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у т. ч. в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), – за рішенням суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Майте на увазі, якщо держслужбовець, призначений на посаду без конкурсу, його заборонено переводити на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачують заробітну плату, що відповідає посаді, на яку його переведено.
Суб’єкт призначення може урахувати професійну підготовку та професійні компетентності держслужбовців і прийняти рішення про одночасне переведення не менше двох держслужбовців між посадами, які вони займають. У такому разі держслужбовців переведуть за їх згодою та на рівнозначні посади.
Для держслужбовців, які займають посади державної служби категорії «А», переведення не зупинятиме перебігу п’ятирічного строку перебування на посаді державної служби. Відлік цього строку проводять з дати, з якої призначили на посаду зазначеної категорії.
Переведення не повинно бути прихованим покаранням.
Керівник державної служби письмово повідомляє держслужбовця про зміну істотних умов служби не пізніше ніж за 30 календарних днів до їх зміни. Винятком є підвищення заробітної плати держслужбовця, коли цей строк не потрібно дотримувати.
Нагадаємо, зміною істотних умов державної служби вважається зміна:
належності посади державної служби до певної категорії посад;
основних посадових обов’язків;
умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;
режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;
місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).
Протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби держслужбовець має вирішити, що йому робити:
продовжувати державну службу – потрібно подати заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду (якщо пропонували переведення) або взагалі не подавати жодних заяв (якщо знижується рівень оплати праці чи встановлюють/скасовують неповний робочий час);
припинити державну службу – потрібно подати заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону № 889.
Нові умови держслужби застосовуватимуть після спливу цього строку.
Оцінка результату службової діяльності
Щороку результати службової діяльності держслужбовців оцінюють:
для визначення якості виконання поставлених завдань;
прийняття рішення щодо преміювання;
планування їх кар’єри.
Оцінює результати службової діяльності держслужбовців, які займають посади державної служби:
категорії «А» – суб’єкт призначення;
категорій «Б» і «В» – безпосередній керівник держслужбовця та керівник самостійного структурного підрозділу.
За результатами оцінювання службової діяльності держслужбовця з відповідним обгрунтуванням йому можуть виставити таку оцінку:
негативна;
позитивна;
відмінна.
Держслужбовців, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, преміюють. Всі інші на премію не розраховуватимуть.
Якщо держслужбовець отримав негативну оцінку – його звільняють зі служби за пунктом 3 частини 1 статті 87 Закону № 889. Якщо з ним було укладено контракт про проходження державної служби, його дію припиняють. Водночас держслужбовець може оскаржити висновок про негативну оцінку у місячний строк у порядку, визначеному статтею 11 Закону № 889.
Порядок, за яким доводитимуть до відома держслужбовця інформацію або документи, визначає стаття 9-1 Закон № 889.
Аби довести до відома держслужбовця відомості чи документи, їх або вручають особисто, або надсилають поштою. Зокрема, держорган може використовувати й інші засоби телекомунікаційного зв’язку, однак цей спосіб він має зафіксувати протоколом згідно з пунктом 3 Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв’язку, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1042.
Коли держслужбовець вступає на державну службу чи проходить її, він зобов’язаний повідомити службі управління персоналом свою електронну пошту чи інші засоби телекомунікаційного зв’язку, аби держорган міг довести до його відома відомості чи документи.
Якщо відомості чи документи держорган надішле поштою, зокрема електронною, або за допомогою інших засобів зв’язку, вважатимуть, що їх довели до відома держслужбовця на п’ятий календарний день з дати, коли їх відправили. Саме тому держслужбовець повинен вчасно оновлювати/актуалізувати свою електронну пошту чи інші засоби телекомунікаційного зв’язку.
Оскарження права на державну службу
Якщо порушили право держслужбовця на державну службу чи виникли перешкоди у реалізації цього права, він подає скаргу керівнику державної служби щодо таких фактів. Строк для подачі скарги – один місяць з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи про виниклі перешкоди у його реалізації.
У скарзі держслужбовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
На розгляд питань у скарзі та на підготовку обгрунтованої відповіді на скаргу та її надсилання держслужбовцю у керівника державної служби всього 20 календарних днів.
Якщо держслужбовець не згодний з відповіддю керівника державної служби чи висновком комісії, яка перевіряла питання, що містить скарга, або взагалі у зазначений строк не отримав відповідь, він має право звернутись з відповідною скаргою до суду.
у разі втрати права на державну службу або його обмеження;
у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби;
за ініціативою держслужбовця або за угодою сторін;
за ініціативою суб’єкта призначення;
у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін;
у разі незгоди держслужбовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов;
у разі виходу держслужбовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади»;
з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби.
Окремо слід виділити обставини, за виникнення яких втрачається право на державну службу або його обмежують. Мова йде про такі:
припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України;
встановлення факту наявності у держслужбовця громадянства іноземної держави або набуття держслужбовцем громадянства іноземної держави під час проходження державної служби;
набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення держслужбовця до адміністративної відповідальності за пов’язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо держслужбовця за вчинення умисного кримінального правопорушення та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави;
набрання законної сили рішенням суду щодо такого держслужбовця про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб;
наявність у держслужбовця реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб.
тимчасової непрацездатності держслужбовця – зазначають дату звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, яку містить листок непрацездатності;
відпустки держслужбовця – зазначають дату звільнення, яка є першим робочим днем після закінчення відпустки.
скорочують посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису держоргану без скорочення чисельності або штату держслужбовців;
реорганізують держорган;
ліквідують держорган;
держслужбовець не відповідає займаній посаді протягом строку випробування;
держслужбовець отримав негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності;
держслужбовець вчинив дисциплінарний проступок, за який передбачено звільнення;
держслужбовець не з’являється на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання.
Вихідну допомогу у розмірі середньої місячної зарплати виплачують держслужбовцю при його звільненні з підстав:
у разі його незгоди на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов;
у разі виходу на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом.
Вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат виплачують держслужбовцю при його звільненні за ініціативою суб’єкта призначення якщо:
скорочують чисельність або штат держслужбовців;
скорочують посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису держоргану без скорочення чисельності або штату держслужбовців;
реорганізують держорган;
ліквідують держорган.
За інших підстав звільнення вихідну допомогу не виплачують.
