Інші види відпусток - нова позиція Мінекономіки

Які норми можна включати до колективного договору

Колективний договір укладають роботодавець — з однієї сторони та один або кілька профспілкових органів, а якщо таких немає, представники працівників, яких обрав і уповноважив трудовий колектив, — з іншої сторони (ч. 1 ст. 3 Закону про колективні договори).

Навчання у Школі Головбуха для бюджетних установ

Школа працює 7 днів на тиждень та 24 години на добу

Ви отримаєте ➡️Навчання у зручному онлайн-форматі ➡️ Відеолекції від провідних експертів ➡️Сертифікат про підвищення кваліфікації від Юридичного університету Ярослава Мудрого

Спробувати безплатно

Зміст колективного договору визначають його сторони в межах своєї компетенції. Оскільки конкретні розміри тарифних ставок, посадових окладів бюджетних установ встановлюються централізовано, вони не можуть бути предметом переговорів. А от усі інші питання щодо трудових і соціально-економічних відносин у межах компетенції сторін і фінансових можливостей установ — предмет переговорів, коли укладають колективний договір.

Так, установи отримали право обирати та встановлювати розміри надбавок, доплат, систему винагород, премій та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, які передбачає законодавство (ст. 15 Закону про оплату праці).

Забороняється включати до колективного договору умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників (ч. 3 ст. 5 Закону про колективні договори).

Отже, колективний договір — це нормативний акт, який регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини в установі. До колективного договору обов’язково треба включати норми трудового законодавства, якщо законодавчі акти передбачають їх закріпити в колективному договорі. Якщо внести до колективного договору умови, що суперечать законодавству, вони не матимуть сили, застосовувати їх не можна. Розглянемо, чи не суперечить законодавству оплата бюджетною установою інших відпусток.

Чи можна оплатити інші відпустки

У колективні договори можна вносити додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, що поліпшують становище працівників (ч. 3 ст. 13 КЗпП і ст. 7 Закону Про колективні договори). Тобто надавати додаткові пільги працівникам, а також додаткові гарантії. Головне — щоб вони не суперечили законодавству. Такі умови колективних договорів — чинні. А чи може бюджетна установа передбачати інші відпустки? Звісно, може — КЗпП та Закон про колдоговори надають їй таку можливість.

І жодних застережень щодо бюджетних установ немає. Єдина умова — установи й організації, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплачувати такі відпустки мають у межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел (ч. 3 ст. 23 Закону про відпустки). Тобто якщо установа передбачить у колективному договорі інші відпустки, то бухгалтер має підставу розраховувати та включати такі суми до проєкту кошторису установи та обґрунтовувати їх. Такої позиції дотримується і Мінекономіки в листі від 04.11.2020 № 3511-03/66460-01.

Утім орган управління може і не виділити кошти на інші відпустки. Оскільки законодавство передбачає необхідні види відпусток. Тож керівнику установи доведеться додатково пояснювати районній, міській, обласній раді чи Мінфіну потребу виділити з бюджету кошти на такі відпустки і погодити інші види відпусток у колективному договорі. Потрібно взяти до уваги, що можуть знайтися й скаржники, які напишуть листа у НАЗК чи НАБУ про корупційну складову такого колективного договору та самих виплат. Тобто такі дії пов’язані з непередбачуваним ризиком для керівника установи.

Корисне з тижневика "Головбух: Бюджет":

• Відпустка, яку не визначає закон: нова позиція Мінекономіки
• Мінфін оприлюднив проєкт закону про бухгалтерський облік
• Мінфін оновив порядок подання фінансової звітності

Основним плановим фінансовим документом кожної бюджетної установи є її кошторис (п. 30 ч. 1 ст. 2 БК).

Порядок, за яким складають кошторис бюджетні установи, регламентує Порядок № 228. Там чітко прописані такі правила:

Тож керівнику установи згодом доведеться пояснювати ревізорам, чому установа включила до проєкту кошторису інші види відпусток і чим така потреба обумовлена. А якщо виявиться, що інші відпустки установа оплатила працівникам з фонду економії заробітної плати, який утворився протягом року, і не планувала цих видатків у кошторисі, то такі виплати ревізори визнають як незаконні і їх доведеться повернути до бюджету. І ревізори матимуть на це підставу:

Тож не даремно ГоловКРУ звернулося до Мінсоцполітики за роз’ясненням, чи правомірно надавати працівникам бюджетних установ додаткові відпустки за безперервний стаж роботи і отримала відповідь:

Лист Мінекономіки

Читати

СИТУАЦІЯ

В установі на кінець першого півріччя утворилася економія фонду заробітної плати, бо є кілька вакансій, деякі працівники тривалий час перебували на лікарняному. Головний бухгалтер установи ще наприкінці минулого року прочитала роз’яснення Мінекономіки про те, що установи, які утримуються за рахунок бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань, можуть виплачувати інші види відпусток, єдина вимога — їх потрібно передбачити в колективному договорі.

Тож з’явилася ідея внести зміни до колективного договору і передбачити інші оплачувані відпустки тривалістю 14 календарних днів — бухгалтерам за напружену роботу; працівникам, діти яких вступають до навчальних закладів; особам, які одружуються тощо. Утім, керівник установи засумнівався, як на такі відпусткі зреагують ревізори? Чи не доведеться згодом повертати суми відпускних до бюджету?

РОЗВ’ЯЗАННЯ