Зареєструвалися платником ПДВ? Тримайте рекомендації, як правильно організувати бухгалтерський облік ПДВ, та готові бухгалтерські проведення для ПДВ-операцій
СКАЧАТИ податкову накладну за новою формою
Бюджетну установу повністю утримує обласний бюджет. Надходження цієї установи від здійснення технічного нагляду за будівництвом перевищили граничну межу в 1 млн грн, тому вона зобов’язана зареєструватися платником ПДВ. Як ПДВ-новачку правильно організувати бухгалтерський облік ПДВ, якщо головний розпорядник бюджетних коштів — неплатник ПДВ? Які зміни слід внести в облікову політику установи у зв’язку з ПДВ-реєстрацією?
Той факт, що бюджетну установу фінансує місцевий бюджет, не звільняє її від обов’язку сплатити певні податки і збори, у т. ч. і ПДВ. Звісно, платниками ПДВ стають не всі бюджетні установи, а лише ті з них, хто проводить оподатковувані ПДВ-операції і їх обсяг перевищив 1 млн грн за останніх 12 календарних місяців.
У цьому розрахунку не беруть участі операції, які:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до статті 196 ПК;
- не відповідають наведеним у підпунктах 14.1.185 і 14.1.191 ПК критеріям постачання товарів/послуг.
Тобто поки установа проводить необ’єктні операції або оподатковувані операції, але в межах до 1 млн грн протягом 12 місяців, ПДВ-реєстрація їй не загрожує. Щойно перетне цю межу, виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ.
Саме це й сталося в нашому випадку. Операції зі здійснення технічного нагляду за будівництвом є об’єктом оподаткування ПДВ у загальному порядку (п. 185.1 ПК). Щойно установа отримала з бюджету свій перший мільйон наростаючим підсумком за 12 місяців, їй довелося подати заяву на реєстрацію платником ПДВ. Коли установа потрапляє до лав платників ПДВ, має швидко освоїти ази досить складного і заплутаного бухгалтерського та податкового обліку ПДВ. Як це зробити — далі у статті.
Розберемо окремі нюанси укладення договорів за Постановою № 169 та дамо поради для реєстрації зобов’язань за ними відповідно до законодавства, що діє наразі
Як вести бухоблік операцій з ПДВ
Окремого нормативно-правового акта, який би визначав порядок відображення в бухобліку розрахунків з ПДВ, наразі немає. Можна було б продублювати його з Положення про облікову політику головного розпорядника бюджетних коштів. Утім, як бачимо із ситуації, той не є платником ПДВ.
Щоб відобразити господарські операцій в бухобліку, бюджетні установи керуються Планом рахунків № 1203. Та, на жаль, у ньому немає окремих субрахунків для обліку ПДВ.
План рахунків № 1203 для обліку розрахунків з бюджетом за податками і зборами передбачає два субрахунки:
- 2110 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом»;
- 6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами».
Окремі бюджетні установи використовують:
| субрахунок 2110 | для обліку податкового кредиту з ПДВ |
| субрахунок 6311 | для обліку податкових зобов’язань з ПДВ |
При цьому Типова кореспонденція № 1219 для обліку податкового кредиту передбачає субрахунок 6311, а субрахунок 2110 для обліку ПДВ не застосовує.
У той же час цей документ скеровує, що за потреби установи можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку, яку не передбачає Типова кореспонденція № 1219. А пункт 2 Плану рахунків № 1203 дозволяє установам вводити аналітичні рахунки до субрахунків цього Плану рахунків.
Отже, розробіть самостійно робочий план рахунків для розрахунків із ПДВ.
Як свідчить практика, чимало бухгалтерів використовують субрахунок 6311 для обліку як податкового кредиту, так і податкових зобов’язань з ПДВ. Для зручності відкривають такі субрахунки другого рівня:
- 6311.1 — «Податкові зобов’язання з ПДВ»;
- 6311.2 — «Податковий кредит з ПДВ непідтверджений» до реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
- 6311.3 — «Податковий кредит з ПДВ підтверджений» після реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
- 6311.4 — «ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет».
Запитаєте, чому для податкових зобов’язань відкривати один субрахунок другого рівня, а для податкового кредиту — два? Відповідь знайдете в пункті 201.10 ПК, згідно з яким:
- податкові зобов’язання — це обов’язок продавця товарів/послуг, який виникає незалежно від факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
- податковий кредит — це лише право покупця, яке виникає на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Коли бюджетна установа «примусово» стає платником ПДВ
Із документа:
Якщо платник податку — продавець товарів/послуг не зареєстрував податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, це не дає права покупцю включати суму податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включати суму податку на додану вартість, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період
(п. 201.10 ПК)
До того ж, нормативні документи не вимагають реєструвати податкову накладну датою її виписки. Для реєстрації цей же пункт 201.10 ПК встановлює граничні строки. Може так статися, що податкову накладну оформили в поточному місяці, а зареєстрували — в наступному або ще пізніше, тобто порушили граничний строк.
Саме тому для обліку податкового кредиту в робочому плані рахунків установи відкрийте два субрахунки другого рівня — для незареєстрованих та зареєстрованих податкових накладних.
Порядок відображення в бухобліку розрахунків з ПДВ з урахуванням зазначеного вище варіанту покажемо.
Які зміни внести в облікову політику
З огляду на визначення поняття «облікова політика», наведене в статті 1 Закону про бухоблік, облікова політика має визначати методи оцінки, обліку, процедури та основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Отже, недоречно, якщо платник ПДВ вноситиме в облікову політику відомості про реєстрацію. Та якщо бюджетна установа приймає рішення про запровадження нових субрахунків другого рівня, цю інформацію необхідно навести в розпорядчому документі про бухоблік. Зокрема, Типова кореспонденція № 1219 наголошує:
«Суб’єкти державного сектору за потреби можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями, що не передбачає Типова кореспонденція <...> зі збереженням єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі, що визначається в розпорядчому документі про облікову політику».</...>
Таким розпорядчим документом може бути наказ/Положення про облікову політику/наказ про організацію бухобліку в установі. У ньому коротко опишіть особливості відображення операцій з ПДВ в обліку. Посилайтеся на ПК та Порядок № 569.
Які особливості вносити у розпорядчий документ
Робочий план рахунків для обліку ПДВ
Яким наказом оформити зміни до Положення
РЕЗЮМУЄМО
Як бачимо, чіткої методики обліку ПДВ для бюджетних установ нормативні документи не встановлюють. Тому можете обрати розглянутий у статті або власний варіант відображення в бухобліку розрахунків з ПДВ. Оскільки головний розпорядник бюджетних коштів — неплатник ПДВ, бюджетній установі — платнику ПДВ у будь-якому разі доведеться самостійно розробити робочий план рахунків для розрахунків із ПДВ та внести відповідні зміни в розпорядчий документ з бухобліку
При цьому 
РЕЗЮМУЄМО
