Наразі у роботодавців виникає чимало запитань щодо роботи працівників під час воєнного стану. Радимо надати працівникам відпустку, перевести їх на дистанційну роботу або оформити простій. Окремих працівників військове командування України може мобілізувати або залучити до суспільно корисних робіт на потреби ЗСУ. На які норми спиратися та якими документами оформити рішення роботодавця — пояснить наш експерт.
Якщо працівник не вийшов на роботу з невідомих причин і з ним немає зв’язку — табелюйте його відсутність кодом «НЗ».
⚡️ ЯК ЗМІНИЛИСЯ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ З 24 БЕРЕЗНЯ ⚡️
Дистанційна робота
Якщо працівники не можуть дістатися до місця роботи, але можуть працювати дистанційно, переведіть їх на дистанційку (ч. 11 ст. 60-2 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Щоб дозволити працівникам працювати дистанційно, достатньо наказу. Зазначте в ньому також контактні номери телефонів відділу кадрів та керівників — на випадок екстреної ситуації. Ознайомити працівників з аказом можете електронним листом.
Простій
Для працівників, які не можуть працювати дистанційно, оголосіть простій. Оплачуйте простій в розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки розряду/окладу, що встановили працівникові (ч. 1 ст. 113 КЗпП).
Відпустки
Якщо працівники не можуть працювати дистанційно, але не хочуть втрачати заробіток, оформте їм щорічні або соціальні відпустки. А якщо це неможливо — запропонуйте працівникам оформити відпустки без збереження зарплати. На час карантину строк, на який можна взяти відпустку без збереження зарплати за згодою сторін, не обмежується 15 календарними днями. Таку відпустку можете оформити до 31 березня.
Мобілізація
24.02.2022 набрав чинності Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022. Якщо працівника мобілізували, видайте наказ про увільнення від роботи на період проходження військової служби на підставі відповідної повістки. Якщо працівника призвали як резервіста, в наказі замість причини «призовом під час мобілізації, на особливий період» зазначте «призовом осіб із числа резервістів в особливий період». Час, який працівник не відпрацював через мобілізацію, відображайте у табелі обліку робочого часу літерним кодом «ІН».
За час військової служби зберігайте за працівником середню зарплату (ст. 119 КЗпП). Обчислюйте її відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, на основі виплат за останніх два календарних місяці роботи, що передують початку військової служби. Тобто всі дні служби оплачуйте на основі однієї середньої зарплати, щомісяця новий розмір середньої зарплати не розраховуйте.
Трудова повинність та суспільно корисні роботи
Під час воєнного часу військове командування разом із військовими адміністраціями можуть запроваджувати трудову повинність. Її запроваджують для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами. Таких осіб також можуть залучати до суспільно корисних робіт. Зазвичай ці роботи не потребують спеціальної професійної підготовки. Їх виконують, щоб задовольнити потреби ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту.
Суспільно корсні роботи працівники виконують на підставі окремого трудового договору. Цю роботу оплачують відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією/посадою, на яку зарахували працівника. Розмір оплати не може бути нижчим від розміру середньої зарплати за основним місцем роботи.
Якщо працівник повідомив, що його залучили до суспільно корисних робіт, видайте наказ про увільнення його від роботи і зберігайте за ним місце роботи та посаду.
