Рентна плата за спеціальне використання води у 2026 році

Платники рентної плати за воду

Ренту плату за спеціальне використання води платять лише так звані первинні водокористувачі (п. 255.1 Податкового кодексу України, далі — ПК). А є ще вторинні, які цього податку не платять. Щодо бюджетних установ ніяких винятків немає — діють загальні правила. Виняток — органи місцевого самоврядування (ОМС), державні органи влади, так як вони не є суб’єктами господарювання. Наприклад селищна чи міська рада. Отже, з’ясуємо хто ж із водокористувачів первинний.

Конгрес бухгалтерів бюджетних установ — 2026: унікальна подія року

Первинні водокористувачі — це суб’єкти господарювання, які здійснюють забір води зі штучних, природних водойм або ж підземних вод, використовуючи її потім для:

• власних потреб;
• передачі вторинним водокористувача.

Однак є одна умова — водокористування вважається спеціальним, якщо становить ≥ 5 м³ води за добу. Якщо до 5 м³ водокористування не вважається спеціальним і водна рента не сплачується (ч. 14 ст. 48 Водного кодексу України, далі — ВК). Виняток — використання води у складі виробництва напоїв та фасованої питної води. Тоді користування води стає спеціальним незалежно від обсягів.

Вторинні водокористувачі — це установи, підприємства, організації, які за договором отримують воду від первинних водокористувачів. Зараз вторинні водокористувачі уже не можуть бути платниками ренти за спецводокористування.

Серед бюджетників такими водокористувачами можуть бути, наприклад заклади освіти, санаторно-курортні заклади, комунальні установи (підприємства) тощо, які на балансі мають водонапірні вежі чи інше обладнання, яким користуються для забору води. Однак забір морської води, крім води з лиманів, не оподатковується (пп. 255.4.9 ПК).

Заверніть також увагу, що незважаючи на те, що ОМС і державні органи влади є неплатниками ренти, але платниками можуть бути ті підприємства (установи), засновниками яких вони є. Наприклад, комунальне підприємство місцевої ради, якщо воно первинний користувач.

Таким чином, об’єкт оподаткування — вода, яку використали саме первинні водокористувачі при водозаборі. Також первинний водокористувач від вторинного відрізняється тим, що має дозвіл на спецводокористування, який передбачає закріплення за ним водного об’єкта з метою здійснення виробничої та іншої діяльності з метою отримання економічної вигоди (абз. 3 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264). Ці дозволи видає Держводагенство через свої територіальні органи.

Лікарняні та декретні: правила обчислення — 2026

Приклади для різних ситуацій

Рентна плата за спеціальне використання води — коли ренти стає дві

Додамо, що якщо водозабір здійснюється зі свердловини та в обсягах більше 300 м³ на добу, то є ще одна рента — рентна плата за використання надр. Справа в тому, що вода — це корисна копалина (п. 252.20 ПК, ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра).

На сьогодні сплата ренти за користування надрами не залежить від способу видобутку та глибини такого видобутку. Наразі це може бути як свердловина, так і криниця. Справа в тому, що пп. 252.4.1 ПК на сьогодні не містить обмеження на глибину загальної розробки надр.

Увага: при видобутку підземної води понад 300 м³/добу сплачується дві ренти (за користування надрами + за спецводокористування). Навіть якщо всю воду споживаєте самі.

Також не впливає на сплату ренти за використання надрами тип води (прісна чи мінеральна) та напрям її використання (власні господарські потреби чи потреби населення). Виняток за даною рентою є лише один — добування води землекористувачами для власних потреб домогосподарств. Бюджетних установ, очевидно, цей виняток не стосується.

Як виправляти зарплатні помилки

Алгоритм дій + приклади

Рентна плата за спеціальне використання води — хто не платить

По-перше, це уже згадана ситуація водозабору до 5 м³ води за добу (ч. 14 ст. 48 ВК).

Також рентна плата за спеціальне використання води не нараховується незалежно від обсягів видобутку, якщо вода споживається тільки для власних потреб (п. 255.2 ПК):

• пиття працівників установи чи її відвідувачів;
• підтримання гігієни працівників — вода в умивальниках, туалеті, душовій, ванній кімнаті;
• утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані, наприклад, вологого прибирання приміщень установи тощо.

Крім того, Рентна плата за спеціальне використання води не сплачується при видобутку води (п. 255.4 ПК і ст. 48 ВК):

• для протипожежних потреб;
• для зовнішнього благоустрою міст (наприклад, фонтани);
• за воду для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;
• за воду, що забирається науково-дослідними установами для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;
• скид води з водних об’єктів відповідно в екологічних цілях;
• перекачування води водокористувачам у маловодні регіони;
• усунення підтоплення;
• прокладання трубопроводів і кабелів;
• викачування води при проведенні бурових, геологорозвідувальних робіт;
• в інших випадках зі ст. 48 ВК.

Однак усі ці винятки перестають діяти, якщо вода передається вторинним користувачам. У такому разі установа стає платником ренти.

Увага: якщо вода водозабору немає й вода лише купується у первинних водокористувачів, то рента не сплачується. Навіть якщо така вода використовується у виробництві.

Декларація з плати за землю — 2026

• Як обчислити зобов’язання з плати за землю й заповнити Декларацію

Рентна за воду і оренда приміщень

За роз’ясненням податківців, у разі оренди приміщень у орендодавця, який має дозвіл на спецводокористування, орендар теж може стати за певних умов платником рентної плати за воду. Для наочності покажемо висновки податківців у вигляді таблиці нижче.

Як бачимо, орендар може бути платником ренти лише, якщо має дозвіл на спецводокористування. У цілому такий підхід не суперечить нормам ПК, так як маючи такий дозвіл, орендар сам стає первинним користувачем. Навіть якщо орендодавець чи орендар будуть бюджетниками, які утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, то це ніяк не змінює ситуацію (пп. 255.11.12 ПК). Отже, орендар має спецдозвіл, має водозабірну споруду, здійснює водозабір, то сплачує ренту за спецводокористування (ч. 3 ст. 42 ВК). Однак у такій ситуації краще врегулювати питання ще й у договорі оренди — для усунення можливих господарських суперечок.

Виправляємо помилку минулого звітного періоду

• Як оформити бухгалтерську довідку й відобразити дані про виправлені помилки у звітності

Рентна плата за спеціальне використання води — ставки

У м. Києві плата за користування підземними водами рента за спецводокористування становить 99,50 грн за 100 м³, а рентна плата за водозабір з Дніпра — 75,53 грн за 100 м³.

Щодо інших ставок ренти за спецводокористування, то вони такі:

• за поверхневі води (пп. 255.5.2 ПК) — від 29,96 грн до 159,91 грн за 100 м³ (у залежності від річки);
• за підземні води (пп. 255.5.2 ПК) — від 69,95 грн до 166,51 грн за 100 м³ у залежності від області (міста);
• за воду для потреб гідроенергетики (пп. 255.5.3 ПК) — від 12,95 грн за 10 тис. м³ води, яка пропущена через турбіни гідроелектростанцій;
• за воду для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю (пп. 255.5.4 ПК) — 0,2219 грн за 1 тоннаж-добу експлуатації (вантажний флот) і 0,0246 грн за 1 місце-добу (пасажирський флот);
• за воду для потреб рибництва (пп. 255.5.5 ПК) — 67,97 грн за 10 тис. м (поверхнева вода) та 81,71 грн за 10 тис. м³ (підземна вода);
• за воду, що входить винятково до складу напоїв (пп. 255.5.6 ПК) — 63,22 грн за 1 м³ (поверхнева вода) та 73,73 грн за 1 м³ (підземна вода);
• за шахтну, кар’єрну і дренажну воду (пп. 255.5.7 ПК) — 14,64 грн за 100 м³ води.

Рентну плату за спецводокористування обчислюють після завершення звітного кварталу. Основою для розрахунку ренти є:

• об’єм води, який спожили установа та орендар (якщо останній не уклав з первинним водокористувачем договір на водопостачання);
• ліміт споживання води, що визначений у дозволі на спецвикористання води;
• ставка податку, розмір якої залежить від виду спожитої води та цілей споживання;
• коригуючі коефіцієнти, наприклад збільшуючі коефіцієнти за відсутність лічильників та понадлімітне викачування води.

Тобто маємо таку формулу розрахунку ренти за спецвикористання води (Р_СВ):

Р_СВ = (ОВВ у межах річного ліміту + 5 × ОВВ понад річний ліміт) × ставка Р_СВ×  коригуючий коефіцієнт ÷ V

У розрахунку показник:

• ОВВ — обсяг видобутку води, м³;
• V —  показник, що використовується для приведення ставки ренти та обсягу видобутку до співмірних одиниць виміру, тобто до м³, у яких вимірюється обсяг.  Він залежить від одиниць виміру ренти. Якщо ставка ренти визначена за:
• 1 м³ (вода в напоях), то V = 1 м³;
• 100 м³ (водозабір підземних вод, з річок, озер), то V = 100 м³;
• 10 тис. м³ (гідроенергетика, рибництво), то V = 1000 м³.

Коригуючий коефіцієнт «1» використовується, якщо вода постачається юрособам і ФОП, зокрема теплопостачальним організаціям, ОСББ, ЖБК тощо, то незалежно від напрямків її використання (постачання) останніми. Однак можуть бути й інші коефіцієнти — понижуючі та підвищуючі.

Увага: за понадлімітне використання води сплачується у 5 разів більше.

Зразки заповнення РК до ПН

СКАЧАТИ 20 ЗРАЗКІВ

Понижуючі та понижуючі коригуючі коефіцієнти при розрахунку рентної плати за воду

Коригуючі коефіцієнти, які відмінні від 1 та можуть бути використані бюджетними установами при розрахунку ренти такі:

• 0 — для обсягів води, які постачаються населенню для задоволення його питних і санітарно-гігієнічних потреб. Тобто при застуванні даного коефіцієнта рента стає нульова, але декларацію подаємо все одно. Це відповідає п. 255.4 ПК та листу ДФС від 08.02.2019 № 461/6/99-99-12-02-03-15/ІПК;
• 0,3 — для обсягів води, яка використовується на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (п. 255.7 ПК);
• 2 — за відсутність лічильників (пп. 255.11.10 ПК). Застосовується, якщо лічильників обліку води немає, але їх можна було встановити. Тобто якщо немає вагомих причин, що перешкоджають встановленню лічильників). При цьому неможливість встановлення лічильника має підтвердити Міністерство розвитку громад та територій України (роз’яснення  ДПС 118.04 ЗІР).

Коли водозабір змішаний

При сплаті даної ренти може виникнути й складна ситуація: декілька джерел водозабору, за якими різні ставки рентної плати. Або різні коригуючі коефіцієнти. ДПС у такому разі вимагає враховувати обсяги води співвідношенні, у якому формується такий змішаний водозабір.

Декларація з рентної плати за воду та сплата ренти

Рентну плату за спеціальне використання води обчислює первинний водокористувач на увесь об’єм води, який він використав. Ним подається Податкова декларація з рентної плати, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, а також додатки до неї, зокрема Додаток 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води». Однак, якщо ще є друга рента за надра, — за користування надрами — не забуваємо ще й про Додаток 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин».

Увага: водозабір до 5 м³/доба — ренти ніякої, від 5 по 300 м³/доба одна рента, понад 300 м³/доба — дві ренти.

Податковий (звітний) період подачі декларації — календарний квартал. Інформація подається наростаючим підсумком і за звітний квартал. Декларація подається не пізніше 40 к. днів за останнім днем звітного кварталу. Сплатити треба не пізніше 10 к. дня за граничним днем подання декларації. На основі цих правил і побудована таблиця нижче.

При першому звітуванні разом з декларацією установі слід подати такі документи:

• копію договору на водопостачання;
• копію дозволу на спецводокористування (див. роз’яснення ГУ ДПС у Вінницькій області);
• також статистичний звіт форми № 2ТП-водгосп «Звіт про використання води» (річна) (пп. 255.11.19 ПК). Цей звіт слід подавати тільки з річною декларацією. Він подається у паперовій формі. Звіт № 2ТП-водгоп затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 16.03.2015 № 78 (далі — Наказ № 78). Серед випадків його обов’язкової подачі — водозабір більше 5 м³ на добу (п. 1.5 розд. І Наказу № 78). Якщо звіт № 2ТП-водгосп не подається до Управління водних ресурсів, то до ДПС його також подавати не треба (роз’яснення ДПС 118.05 ЗІР).

Декларація подається за місцем розміщення водного об’єкта (лист ДФС від 30.01.2017 № 2069/7/99-99-12-03-04-14).

Зверніть увагу, що за наявності нульового об’єкта оподаткування декларація все одно подається, за умови наявності дозволу на спецводокористування і у таких випадках:

• вода використовувалася тільки на санітарно-гігієнічні цілі, тобто ситуація коли застосовується понижувальний коефіцієнт «0» (роз’яснення ДПС 118.05 ЗІР). У рядку 10.2 Додатка 5 зазначається коефіцієнт «0»;
• видобутку води (водозабору) взагалі не було.

Увага: якщо установа звільнена від сплати ренти або не здійснювала водозабір, але має дозвіл на спецводокористування, то подається «нульова» декларація

У разі неподачі декларації, навіть «нульової», — штраф 340 грн за кожне таке неподання/несвоєчасне подання (п. 120.1 ПК). Повторна неподача — штраф 1020 грн.

Надходження в натуральній формі

• 4 кейси з бухпроведеннями

На балансі закладу освіти — водонапірна вежа, забір води до якої здійснюється з артезіанської свердловини. Установа використовує воду лише для власних потреб (пиття, підтримання гігієни працівників і вихованців, вологого прибирання тощо). За звітний квартал використано 3120 м³ води, обчислений за технологічними картами чи розрахунками. Лічильники для обліку води заклад освіти не встановив. Річний ліміт за дозволом на спецводокористування — 14 тис. м³ води.

Навчальний заклад застосовує ставки плати за воду (м. Київ) — 99,50 грн за 100 м³ води (пп. 255.5.2 ПК). Оскільки лічильника немає, цю ставку слід збільшити на коефіцієнт 2.

Обчислимо суму рентної плати:

3120 м³ × 99,50 грн × 2 ÷ 100 м³= 6208,80 грн

Обсяг видобутку поділили на 100 м³, так як ставка ренти у даному разі встановлена за 100 м³.

Однак, якби заклад освіти встановив лічильник обліку води, плата за воду за звітний квартал була б удвічі менша і становила лише:

3120 м³ × 99,50 грн ÷ 100 м³ = 3104,40 грн

Приклад розрахунку ренти, якщо приміщення установи орендує ФОП

Установа має дозвіл за спецводокористування та джерело водозабору — артезіанську свердловину. Однак вона на нею не користувалася, а передала частину будівлі та саму свердловину в оренду ФОП, який розмістив там кав’ярню. ФОП дозволу на спецводокористування не має, тому не може подавати декларацію та сплачувати ренту.

За квартал за даними лічильниками було використано 39 м³ води.

Положення про бухгалтерську службу

Як змінилися посадові обов’язки головного бухгалтера

Навіть якщо до здачі будівлі та свердловини в оренду установа мала нульовий об’єкт оподаткування й не сплачувала ренту (використовувала воду лише для власних побутових потреб), то у даній ситуації вона стає платником. Причина — ФОП користується водою для виготовлення напоїв (кава/чай тощо). Отже, застосовується ставка рентної плати за спецводокористування 73,73 грн/м³ (див. пп. 255.5.6 ПК).

Обчислюємо суму рентної плати за спеціальне використання води:

39 м³ × 73,73 грн ÷ 1 м³ = 2875,47 грн

Зверніть увагу, що обсяг видобутку у даному разі береться у куб. метрах (м³), так як ставка ренти теж для напоїв встановлена за 1 м³.

Дану ренту декларує та сплачує саме установа-орендодавець, а не ФОП.

Висновки. Рентну плату за спеціальне використання води зобов’язані сплачувати виключно первинні водокористувачі, які мають відповідний дозвіл та здійснюють забір води зі штучних, природних чи підземних джерел в обсязі від 5 кубічних метрів на добу. При цьому вторинні водокористувачі звільнені від сплати цього податку, проте у разі забору підземної води обсягом понад 300 м³ на добу для платників виникає додаткове зобов'язання зі сплати ренти за користування надрами.