Стаття присвячена питанню законного способу отримання благодійної допомоги органами місцевого самоврядування.
Як покарають за нецільове використання гуманітарної допомоги
Мета благодійної допомоги місцевому самоврядуванню
В історії фінансово-господарської діяльності місцевого самоврядування, особливо у сільських, міських радах або об’єднаних територіальних громад, зустрічаються господарські операції, які пов’язані з благодійною допомогою на їх користь. Причинами отримання благодійної допомоги для місцевого самоврядування можуть бути різні: безкорисна допомога небайдужих фізичних або юридичних осіб для розвитку громади; допомога від благодійних організацій в рамках конкретних проектів чи грантів; допомога від представників бізнесу з ініціативи органів місцевого самоврядування з метою вирішення невідкладних завдань в умовах відсутності достатнього фінансування та інше.
Традиційно отримана благодійна допомога використовується місцевими органами для вирішення нагальних потреб в наступних сферах життя місцевої громади, а саме: освіта, охорона здоров’я, інфраструктура органів місцевого самоврядування, ремонт доріг місцевого значення, збереження довкілля, ліквідація наслідків стихійних лих, розвиток спорту і фізичної культури, розвиток культури і мистецтва, сприяння обороноздатності та захисту населення у воєнний час та інше.
Проте, порядок отримання та використання благодійної допомоги місцевим самоврядуванням потребує детального узгодження з нормами діючого законодавства України.
Що таке благодійна допомога
Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначає Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» № 5073-VI від 05.07.2012 р. (далі – Закон № 5073-VI). Даний закон не містить визначення поняття «благодійна допомога». Проте, він тлумачить поняття «благодійна діяльність», як безкорисну добровільну майнову допомогу, що не передбачає отримання благодійником прибутку та будь-якої винагороди чи компенсації від бенефіціара. Відповідно, благодійник – це фізична або юридична особа, яка добровільно здійснює благодійну діяльність; бенефіціар – це набувач благодійної допомоги, що одержує допомогу від благодійників. Законом № 5073-VI до бенефіціарів благодійної діяльності також віднесено територіальні громади, - місцеве самоврядування має право на статус бенефіціара.
Благодійна діяльність для місцевого самоврядування може надаватися благодійниками у таких видах:
- безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів та іншого майна;
- безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
- безоплатне надання послуг і виконання робіт на користь бенефіціарів та інше.
Суб’єктами благодійної діяльності в Україні можуть бути благодійні організації, а також інші благодійники та бенефіціари. Обмеження щодо політичних партій, кандидатів на виборні посади на державній або іншій публічній службі як суб’єктів благодійної діяльності визначаються законами України.
Запобігання корупції в місцевому самоврядуванні через благодійну допомогу
Згідно із ч. 1 ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 р. (далі – Закон № 1700-VII), органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами України.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за незаконне одержання безоплатних вище перелічених об’єктів тягне за собою відповідальність посадових осіб місцевих органів.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073-VI передбачено, що неприбуткова організація або територіальна громада через органи місцевого самоврядування, які представляють інтереси цієї ж громади, є набувачем благодійної допомоги, тобто – бенефіціаром. В п. 12 ст. 2 Бюджетний кодекс України № 2456-VI від 8.07.2010 р. (далі – БКУ) визначено, що органи місцевого самоврядування належать до бюджетних установ, які в свою чергу є неприбутковими.
Мін'юст в листі від 15.02.2018 р. № 5512/100-2-18/7.3.1 роз’яснює, що за ч. 4. ст. 13 БКУ благодійні внески та дарунки є власними надходженнями бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду та включаються до спеціального фонду бюджету, і спрямовуються на організацію основної діяльності бюджетних установ. В підсумку Мінюст зазначає, що ст. 54 Закону № 1700-VII не буде поширюватися на благодійну допомогу бюджетної установи за умови наявності таких правових ознак, як безкорисливість, добровільність, цільова спрямованість.
Також, пп. 1 п. «а» ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. чітко вказано, що місцеве самоврядування в особі виконавчих органів сільських чи міських рад має право (власні повноваження) проводити заходи у сфері соціального захисту населення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень.
Отже, місцеві органи мають право отримувати безкорисливо, добровільну благодійну допомогу від різного роду благодійників, яка буде використана згідно вимог Закону № 5073-VI в інтересах територіальної громади. Проте, з метою уникнення корупційного ризику чи інших ризиків перед контролюючими органами за отриману благодійну допомогу, органам місцевого самоврядування потрібно належно документально оформити надходження та використання такої допомоги в бухгалтерському обліку.
Порядок оформлення благодійної допомоги місцевому самоврядуванню
Згідно із ст. 717 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р., безоплатна передача майна у власність від однієї сторони (дарувальник) до другої сторони (обдарований) повинна відбуватися за договором дарування. Дарування є безоплатним, тому дарувальник не має права вимагати від обдаровуваної особи зустрічних дій майнового або немайнового характеру. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно, передача благодійної допомоги на користь місцевих органів повинна бути оформлена письмовим договором дарування.
В Україні процедура отримання, використання та обліку благодійної допомоги від фізичних або юридичних осіб на користь бюджетних установ визначена в Постанові КМУ № 1222 від 04.08.2000 р. Відповідно до зазначеної постанови механізм процедури наступний:
- благодійна допомога може надаватися благодійниками набувачам у формі грошей, товарів, робіт чи послуг;
- благодійна допомога використовується для потреб місцевого органу, які узгоджені благодійником;
- якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, то керівник місцевого органу використовує допомогу відповідно до першочергових потреб основної діяльності органу;
- після надходження благодійного внеску набувач вносить зміни до спеціального фонду кошторису за напрямами видатків.
Слід зазначити, що окрім договору дарування сам факт передачі місцевим органам благодійної допомоги обов’язково повинен фіксуватися первинними бухгалтерськими документами. Наприклад: накладна, акт приймання-передачі, прибутковий касовий ордер, платіжне доручення та інші. Інформація про отримані активи систематизується на рахунках бухгалтерського обліку, згідно з діючою методикою обліку, та знаходить своє відображення в складі показників фінансової звітності місцевого органу. Подальший рух отриманих активів відбувається виключно за рішенням керівника місцевого органу.
Про подарунки органам місцевого самоврядування
В повсякденному житті органів місцевого самоврядування часто виникаю ситуації, коли уповноваженим особам цих органів дарують подарунки. Під поняттям «подарунок» в Законі № 1700-VII розуміються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
З метою законного оформлення передачі особам, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, подарунків, отриманих ними як подарунки місцевим органам, необхідно керуватися нормами Постанови КМУ №1195 від 16.11.2011 р. Зазначена постанова вимагає від уповноважених осіб місцевих органів після отримання подарунків вчинити наступні дії:
- після отримання подарунку, уповноважена особа повинна передати такий подарунок місцевому органу в термін не пізніше одного місяця;
- на підставі підтверджуючих первинних бухгалтерських документів місцевий орган може компенсувати уповноважені особі понесені додаткові витрати на доставку подарунку або сплату митного збору, у термін три дні після подачі вказаних документів;
- передача подарунку рекомендовано проводити в адміністративному приміщенні місцевого органу, за результатом чого складається акт приймання-передачі;
- уповноважена особа, після отримання подарунку, передає його матеріально-відповідальній особі з оформленням внутрішнього акту приймання-передачі;
- господарська операція, пов'язана з передачею подарунку місцевому органу, відображаються в його бухгалтерському обліку відповідно до законодавства;
- для оцінки вартості подарунку, встановлення способу, місця і терміну його використання, віднесення до конкретної групи активів керівник місцевого органу повинен створити спеціальну комісію у складі не менше трьох осіб. До складу такої комісії можуть входити: фахівець з оцінки майна, економіст, бухгалтер, механік та інші. Організаційною формою роботи комісії є засідання. Поставлену керівником задачу комісія повинна виконати в термін не пізніше одного місяця після передачі уповноваженою особою подарунка. Рішення комісії оформляється протоколом, який підписують голова і секретар комісії, та у триденний строк з дати його прийняття затверджується наказом керівника органу;
- на підставі наказу керівника бухгалтерія місцевого органу оприбутковує отриманий подарунок на його баланс в якості активу.
Отже, виконання вище перелічених дій з подарунком дозволить уникнути корупційних ризиків для уповноважених осіб органів місцевого самоврядування. Отриманий подарунок оприбутковується місцевим органом до складу своїх активів, за які він зобов’язаний звітувати.
