Тендерний комітет ухвалює свої рішення колегіально. Тобто всі його члени, які прийшли на засідання тендерного комітету, беруть участь у голосуванні. Передбачає закон і можливість відмовитися від голосування. А що чекатиме на члена, який не лише відмовився голосувати, але й покинув засідання?
Зміст статті:
Доволі часто у замовників процедури закупівель проводить саме тендерний комітет. Рішення тендерний комітет ухвалює на своїх засіданнях простою більшістю голосів. А якщо хтось із членів тендерного комітету не погоджується з рішенням? Як він має діяти? Голосувати проти чи утримуватися від голосування? А, може, залишити засідання тендерного комітету?
Ситуація доволі цікава. Однак, якщо обрати останній варіант, наслідки для члена тендерного комітету будуть невтішними. Це доводить судова практика.
Та перш ніж навести висновки суду, пригадаємо, як ухвалюють рішення тендерного комітету.
Організаційні моменти
Замовник вводить до складу тендерного комітету своїх службових (посадових) та інших осіб. Їх він призначає відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель за Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922).
Тендерний комітет діє на засадах:
- колегіальності. Тобто усі рішення тендерного комітету його члени ухвалюють спільно. Тож потрібно знати, як діяти, якщо запланована відпустка членів тендерного комітету;
- неупередженості. І членство в тендерному комітеті не повинне створювати конфлікту, який може вплинути на об’єктивність і неупередженість вибору переможця процедури закупівлі. А саме конфлікту між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі.
Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджують рішенням замовника (ч. 2 ст. 11 Закону № 922).
Щоб затвердити склад тендерного комітету чи положення про про тендерний комітет, керівник замовника видає наказ (розпорядження). Він є внутрішнім локальним нормативно-правовим актом, який зобов’язані виконувати працівники замовника.
Рішення тендерного комітету — за протоколом
Тендерний комітет оформлює своє рішення протоколом (ч. 4 ст. 11 Закону № 922). І що важливо — у ньому відображають результати поіменного голосування:
- усіх членів тендерного комітету, присутніх на його засіданні;
- з кожного питання.
Звідси випливають і вимоги до підписів членів тендерного комітету на протоколі.
Підписи на протоколі — усіх і почергово
Так, протокол засідання тендерного комітету мусять підписати всі присутні на засіданні члени. А якщо хтось із членів тендерного комітету відмовляється це зробити? Частина 4 статті 11 Закону № 922 вказує, як діяти.
У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол засідання тендерного комітету, про це зазначають у протоколі з обгрунтуванням причин відмови.
Законодавці чітко не визначили, хто саме має зазначити в протоколі причини відмови члена тендерного комітету від підпису: чи то сам член, який відмовляється підписувати протокол засідання тендерного комітету, чи то голова цього комітету. Адже саме останній організовує діяльність тендерного комітету і несе за неї відповідальність.
Закон № 922 лише вимагає від члена тендерного комітету, який відмовляється підписувати протокол, пояснити причини такої відмови.
А якщо член тендерного комітету не відмовляється підписувати протокол засідання тендерного комітету, але голосує проти чи утримується від голосування? Ось тут обов’язку пояснювати в протоколі причини саме такого голосування чи утримання від нього Закон № 922 не містить. Законодавчі норми також не дають підстав стверджувати, що всі члени зобов’язані за будь-яке рішення тендерного комітету голосувати завжди «за».
Особливості голосування тендерного комітету
Закон № 922 не врегульовує голосування членів тендерного комітету, окрім вимоги про поіменне голосування його членів, присутніх на засіданні. Однак за загальним правилом діяльності колегіальних органів їх члени мають право голосувати «за» або «проти», а також утриматися від голосування.
А якщо зважати на таку функцію колегіальності, як спосіб вироблення і прийняття групового рішення, то в ній колегіальність означає вільне висловлення своїх думок та пропозицій. І звичайно — ідей з питання, що обговорюється. У цій функції колегіальність — це дискусійний характер, зіткнення різних поглядів і аргументів, вироблення єдиної думки та прийняття рішення голосуванням.
Та якою б не була думка членів тендерного комітету під час голосування, вони мають пам’ятати про відповідальність за порушення вимог Закону № 922 та нормативно-правових актів, розроблених відповідно до цього Закону.
За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету персонально (ч. 2 ст. 38 Закону № 922).
«За» чи «проти»? Потрібні документи
Уявімо таку ситуацію. Аби вирішити, як голосувати, член тендерного комітету просить в голови надати йому для ознайомлення документи. Голова відмовляє. Що може зробити такий член тендерного комітету далі?
Залишитися на засіданні і утриматися від голосування. Адже голова тендерного комітету так і не надав йому можливості проаналізувати документи, питання за якими винесене на голосування тендерного комітету. Тож фактично не можна прийняти жодного рішення — ані «за», ані «проти».
Або ж, наприклад, покинути засідання тендерного комітету.
І наслідки за таких дій для члена тендерного комітету будуть різними. Проаналізуймо їх вже не на уявній ситуації, а на реальній. У ній член тендерного комітету обрав другий варіант і покинув засідання тендерного комітету. Чим все закінчилося, дізнаємося із рішення суду.
Суть позову
Обгрунтування висновків суду
Дії директора установи — за законом
Висновок суду
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
