Що таке бюджетні асигнування, як вони формуються та на що можна витрачати ці кошти? Розбираємося у правилах планування та використання асигнувань для бюджетних установ у 2025 році.
Державні органи, ОМС та бюджетні установи виконують покладені на них повноваження. Однак це можливо лише за наявності бюджетних призначень та бюджетних асигнувань, за їх відсутності — діяльність зупинять. Не ототожнюйте бюджетні асигнування з коштами, оскільки вони ними не є. Розглянемо детальніше, що ж таке бюджетні асигнування, у яких документах їх визначають та коли їх можуть перерозподілити або зменшити.
Що таке бюджетні асигнування
Більшість понять/термінів, які зустрічаються у бюджетній сфері, визначені у Бюджетному кодексі України (БК). Поняття бюджетного асигнування не виключення, але щоб його зрозуміти, наведемо визначення трьох термінів:
бюджетні призначення — повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане БК, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;
бюджетні асигнування — повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження;
бюджетне зобов’язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Бюджетні призначення отримують головні розпорядники коштів шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України/рішенні про місцевий бюджет (п. 3 ч. 5 ст. 22, ч. 2 ст. 23 БК). Бюджетні асигнування затверджують у розписі бюджету та кошторисі. Затвердивши кошторис розпорядника нижчого рівня головний розпорядник надає йому бюджетні асигнування, іншими словами, хоч і не зовсім правильно, — визначає суму «фінансування» установи–розпорядника, цілі й обсяги його використання. У межах затверджених бюджетних асигнувань згідно з частиною 1 статті 48 БК розпорядники/одержувачі розміщують замовлення, укладають договори, проводять платежі за ними тощо, тобто беруть бюджетні зобов’язання.
Що таке бюджетні асигнування — ми з’ясували, розглянемо у яких документах визначені бюджетні асигнування та на що звернути увагу.
Де визначені бюджетні асигнування
Асигнування з бюджету затверджені у розписі бюджету. Фінансовий орган доводить головному розпоряднику коштів витяги з розпису бюджету, які є підставою для складання та затвердження таких документів як:
Саме вони визначають для розпорядника/одержувача бюджетні асигнування по видатках поточних, а також бюджетні асигнування на капітальні видатки. Якщо у кошторисі/плані використання бюджетних коштів вони визначені у річному вимірі, то в плані асигнувань загального фонду бюджету, плані спеціального фонду бюджету, помісячному плані використання бюджетних коштів асигнування з бюджету — розподілені за місяцями бюджетного року.
Нагадаємо, плани використання бюджетних коштів та помісячні плани використання бюджетних коштів складають заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров’я. Для них бюджетні асигнування визначені у зазначених документах.
Після того, як визначили у цих документах бюджетні асигнування, установа може отримати на рахунок бюджетні кошти, укладати договори, брати інші бюджетні зобов’язання та проводити платежі за ними — відповідно до затверджених бюджетних асигнувань.
Бюджетні асигнування протягом бюджетного року можуть змінюватись, їх можуть збільшити для установи, або ж зменшити, або ж перерозподілити між окремими установами. Після внесення змін до розпису бюджету до плану асигнувань загального фонду бюджету, плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів, помісячного плану використання бюджетних коштів вносять зміни коли:
виникла потреба перерозподілити бюджетні асигнування у розрізі КЕКВ в межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним і спеціальним фондами бюджету;
передають бюджетні призначення від одного головного розпорядника до іншого;
зменшують бюджетні призначення головним розпорядникам на суму коштів, витрачених не за цільовим призначенням;
перерозподіляють видатки у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника за бюджетними програмами;
передають нерозподілені бюджетні призначення на визначену в законі про Державний бюджет України мету між головними розпорядниками;
скорочують видатки бюджету за рахунок коштів загального фонду бюджету в цілому на бюджетний період;
вносять зміни до закону про Державний бюджет України/рішення про місцевий бюджет;
збільшують видатки за рахунок коштів спеціального фонду бюджету за умови перевищення надходжень до цього фонду з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;
реорганізації (приєднання, злиття, виділення, поділу, перетворення), зміни підпорядкованості розпорядника протягом бюджетного періоду тощо.
Ці документи не перезатверджують, а складають довідки про зміни, форми яких наведені у Наказі № 57.
Призупинення бюджетних асигнувань
Якщо установа порушить вимоги бюджетного законодавства, до неї можуть застосувати заходи впливу, визначені статтею 117 БК. У цій статті наведено за які порушення який захід впливу можуть застосувати. Одним із таких заходів є призупинення бюджетних асигнувань. Рішення щодо цього заходу приймає Мінфін або місцевий фінансовий орган.
Бюджетні асигнування призупиняють з 1-го числа місяця, наступного за датою прийняття рішення про призупинення бюджетних асигнувань. Тобто до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету або помісячного розпису спеціального фонду бюджету (плану асигнувань загального фонду бюджету або плану спеціального фонду бюджету та помісячного плану використання бюджетних коштів закладу вищої освіти, наукової установи або закладу охорони здоров’я) вносять зміни, за якими за відповідний місяць асигнування відсутні. Відповідно установа втрачає повноваження брати бюджетні зобов’язання у цей період.
Але призупиняють бюджетні асигнування не в повному обсязі, а лише 50% асигнувань, затверджених у плані асигнувань загального фонду бюджету або плані спеціального фонду бюджету (абз. 2 п. 4 Порядку призупинення бюджетних асигнувань, затвердженого наказом Мінфіну від 15.05.2002 № 319).
І коли це сталось, більшість задається питанням — на який строк можуть бути призупинені бюджетні асигнування. Все залежить від учиненого проступку. Мінфін або місцевий фінансовий орган приймає рішення про призупинення бюджетних асигнувань на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду.
Якщо установа усуне порушення бюджетного законодавства або вестиме позовну роботу, спрямовану на усунення порушення бюджетного законодавства, Мінфін або місцевий фінансовий орган прийме рішення про відновлення дії бюджетних асигнувань. Якщо ж ні — застосує повторне призупинення бюджетних асигнувань, але в межах максимального строку — три місяці.
