Усі бюджетні установи мусять проводити публічні закупівлі в електронній системі. Правове поле для цього встановлює Закон про публічні закупівлі. За його нормами замовники для проведення процедур закупівель можуть створити тендерний комітет. Як це зробити?
Замовник для організації та проведення процедур закупівель за Законом “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922 (далі — Закон про публічні закупівлі) може використати два варіанти:
- або утворює тендерний комітет (комітети);
- або визначає уповноважену особу (осіб).
Головне — не визначати одночасно відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель і тендерний комітет, і уповноважену особу. Так робити заборонено.
Якщо замовник зупинився на першому варіанті, аби дізнатися, як створити тендерний комітет, пропонуємо ознайомитися з порядком його створення.
Як призначити уповноважену особу та організувати закупівлі за новими правиламиПорядок створення тендерного комітету
У своїй роботі тендерний комітет керується Положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), яке замовник розробляє і затверджує на основі Примірного положення про тендерний комітет та уповноважену особу (осіб). Про його появу подбало на початку 2016 року Мінекономрозвитку (наказ від 30.03.2016 № 557; далі — Примірне положення).
Тобто якщо замовник збирається чітко визначити правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету, а також його права, обов’язки та відповідальність — потрібно як слід проштудіювати Примірне положення. Однак, воно є суто рекомендаційним, а не типовим, а тому можна від нього відхилятися.
Визначаємо склад тендерного комітету
Тендерний комітет складається з 5 і більше осіб. До нього можуть входити службові (посадові) та інші особи замовника. Однак, якщо кількість службових (посадови) осіб менша 5, то всі вони мають бути у тендерному комітеті (ч. 4 розділу Х Закону про публічні закупівлі).
Службові (посадові) особи – це особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки. Це керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, а також інші державні службовці, які виконують такі функції. Наприклад, це начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючі складами, їх заступники, керівники відділів, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Зауважимо: тендерний комітет замовник формує лише зі своїх працівників. Ані працівники інших установ, ані працівники органу вищого рівня (наприклад, профільного міністерства), ані правоохоронці не можуть бути членами тендерного комітету замовника.
Коли замовник визначає склад тендерного комітету, він має пам’ятати про те, що членство в тендерному комітеті не повинно створювати конфлікту інтересів. Бо конфлікт між інтересами замовника й учасника або між інтересами учасників процедури закупівлі може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень у виборі переможця процедури закупівлі.
Так, не можуть бути учасниками тендерного комітету:
- посадові особи та представники учасників торгів;
- члени сімей посадових осіб та представників учасників торгів;
- народні депутати;
- депутати місцевих рад.
Склад тендерного комітету (як і згодом можливі зміни у його складі), власне Положення про тендерний комітет замовник має затвердити своїм наказом.
Хто може бути головою тендерного комітету
Голова тендерного комітету для публічних закупівель несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.
До того ж у разі рівного розподілу голосів під час прийняття рішення тендерного комітету вирішальним є саме голос його голови.
Хто може бути головою тендерного комітету? За рішенням замовника головою може бути будь-хто з його працівників.
Голова тендерного комітету може мати право підписувати договори про закупівлю. Однак лише тоді, коди замовник наділить його такими повноваження. Тож замовник, який збирається довірити голові тендерного комітету підписання договорів, має подбати про оформлення такого повноваження відповідно до законодавства.
Проводимо перше засідання тендерного комітету
Голова тендерного комітету сам обирає з-поміж членів комітету та призначає собі заступника (заступників) і секретаря комітету. Він також визначає функції кожного члена тендерного комітету.
Далі він збирає членів тендерного комітету на перше засідання і обов’язково у перший протокол тендерного комітету внесе своє рішення як голови про:
- призначення свого заступника (заступників) та секретаря комітету;
- функції кожного члена комітету тощо.
Своєю чергою, заступник голови, секретар та всі члени комітету власними підписами на цьому протоколі мають засвідчити, що вони ознайомлені з означеним рішенням голови тендерного комітету.
Визначаємо виконуючих обов’язки відсутніх членів тендерного комітету
Голова тендерного комітету має наперед подбати про ситуацію, коли, приміром, хтось із членів тендерного комітету захворіє, або якщо матиме місце відпустка членів тендерного комітету, і визначити осіб на заміну.
У разі ж відсутності секретаря його обов’язки слід покласти на іншого члена комітету.
Насамкінець зауважимо, що Закон про публічні закупівлі не містить прямих норм, які установлюють відповідальність членів тендерного комітету. Однак у Примірному положенні прописано, що члени тендерного комітету за порушення вимог, установлених Законом про публічні закупівлі та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, несуть відповідальність згідно із законами України.
А, як відомо, відповідальність за порушення законодавства у сфері закупівель не змінилася. На порушників очікує штраф від 11 900 грн до 17 000 грн.
Тож замовник має попередити членів тендерного комітету і про персональну відповідальність за прийняте ними рішення, і про розмір штрафу.
За Законом про публічні закупівлі тільки уповноважена особа має проводити спрощені закупівлі. У замовника поки що немає потреби в спрощеній закупівлі. Чи потрібно її призначати зараз? ►Усі зареєстровані учасники отримають СЕРТИФІКАТ ► Кількість місць обмежена! ► Устигніть зареєструватися!
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
