Моніторинг публічних закупівель
Порядок моніторингу державних закупівель регулюється ст. 8 Закону “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 р. № 922 (далі – Закон про публічні закупівлі).
Хто проводить моніторинг публічних закупівель
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регулює Закон “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” від 26.01.1993 № 2939 (далі — Закон № 2939). При цьому на сьогодні в Законі № 2939 передбачено чотири види держфінконтролю (ч. 2 ст. 2 Закону № 2939):
- державний фінансовий аудит;
- інспектування;
- перевірка державних закупівель;
- моніторинг закупівель.
Перевірте, чи підтвердив ваш майданчик відповідність системи захисту інформації
У межах кожного з зазначених видів контролю перевіряють закупівлі в замовників. А перевіряє хто?
На сьогодні органом державного фінансового контролю в Україні є Державна аудиторська служба України (далі — Держаудитслужба). Вона та її територіальні органи й здійснюють моніторинг державних закупівель (див. ч. 1 ст. 8 Закону про публічні закупівлі).
На відміну від трьох інших видів контролю, таких як аудит, інспектування та перевірка, які проводять за місцезнаходженням підконтрольної установи чи за місцем розташування об’єкта права власності, моніторинг закупівлі здійснюють за місцезнаходженням органу держфінконтролю.
Зауважте, що Закон про публічні закупівлі не передбачає чітких випадків, за яких здійснюється моніторинг закупівлі Держаудитслужбою, а за яких — її територіальними органами.
Особливості призначення моніторингу закупівель
Моніторинг процедури закупівлі — це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пп . “14” ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі)
Держаудитслужба для моніторингу може використовувати не тільки інформацію, що оприлюднена в електронній системі закупівель, а й інформацію, що міститься в єдиних державних реєстрах, та інформацію в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч. 2 ст. 8 Закону про публічні закупівлі). Тож замовникам варто перевіряти інформацію в єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Моніторинг державних закупівель: приклади висновків ревізорів ►►►
Також замовникам варто знати, що аудитори для моніторингу публічних закупівель можуть використовувати дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть отримати органи державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.
При цьому моніторинг закупівлі будуть здійснювати протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Однак, моніторинг закупівлі не повинні проводити на відповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 22 Закону про публічні закупівлі.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
- дані автоматичних індикаторів ризиків;
- інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
- повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
- виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель у інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
- інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до ст. 9 Закону № 922.
Методику визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування має затвердити Держаудитслужба за погодженням із Мінекономрозвитку.
Варто зазначити, що окремі підстави для моніторингу повторюють підстави для перевірки закупівель, передбачені чинним законодавством. Так, п. 4 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами з постанови КМУ від 01.08.2013 № 631 передбачено як одну з підстав перевірки — відомості про порушення законодавства у сфері закупівель, що надійшли до Держаудитслужби, якщо не були надані пояснення та їх документальне підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів із дня його надходження.
✔️Закупівлі в нових умовах ✔️Дистанційна робота тендерного комітету та уповноваженої особи ✔️Моніторинг ✔️Оскарження
Оформлення результатів моніторингу публічних закупівель
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу держфінконтролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі — висновок). Зауважте, що висновок має затвердити виключно керівник органу держфінконтролю або його заступник. Затвердження висновку іншою посадовою особою не буде відповідати закону.
Висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку аудитори мають обов’язково зазначити:
- найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
- найменування предмета закупівлі та його очікувану вартість;
- унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дату його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дату його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
- опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
- зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Варто зазначити, що протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом держфінконтролю висновку замовник має оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, що викладені у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Увага: Якщо Держаудитслужба підтвердить факт усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган має зазначити в Прозоро протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, які замовник усунув відповідно до висновку.
Якщо замовник не усуне порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, то Держаудитслужба проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону про публічні закупівлі. При цьому керівник органу держфінконтролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі. Це рішення Держаудитслужба має оприлюднити протягом двох робочих днів з дня його прийняття.
Процедура закупівлі та дія договору про закупівлю на період проведення моніторингу закупівлі не зупиняється.
Оскарження висновку з моніторингу закупівель
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Таким чином, оскарження результатів моніторингу до суду — це право замовника.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"