експерт з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, Київ
Інспектори Держпраці можуть накладати фінансові санкції на роботодавців за статтею 265 КЗпП, на їх посадових осіб – адміністративний штраф, а для окремих роботодавців передбачено окремий вид відповідальності – попередження про відповідальність за порушення трудової дисципліни. Розглянемо кого стосується попередження та чи є воно порятунком від штрафів.
посада, ім’я та прізвище інспектора Держпраці, який склав Попередження;
реквізити рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу;
відомості про роботодавця (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження);
який абзац частини другої статті 265 КЗпП порушили;
група платника єдиного податку;
спосіб отримання роботодавцем попередження (направлено листом чи отримано посадовою особою роботодавця).
Один із видів відповідальності за порушення законодавства про працю, є попередження роботодавця. Але цей вид відповідальності застосовують за окремі порушення законодавства про працю, а саме, які визначені у абзацах 2 та 6 частини другої статті 265 КЗпП. Більше того, попередити можуть лише роботодавців, які є платниками єдиного податку І-ІІІ груп.
Усіх інших роботодавців очікує фінансова відповідальність у вигляді штрафу.
Попередження – начебто позитив для роботодавців. Проте є і ложка дьогтю.
Дійсно, у певних випадках органи Держпраці не мають застосовувати фінансові штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП. Однак далеко не всі порушення можна усунути заднім числом. Скажімо, якщо залучили працівника до роботи у вихідний день без належних обґрунтувань (підстав) і погодження з профспілкою чи не повідомляли працівників про початок відпусток (зміну істотних умов праці), не ознайомлювали з кадровими наказами, не надавали повідомлення про розміри оплати праці.
Такі порушення виправити неможливо. Тож у цих випадках теж може постати питання про застосування штрафу. Раніше можна було апелювати до того, що інспектори не попередили про порушення за затвердженою формою. Тепер цього зробити не вдасться.
Якщо роботодавець уникнув фінансової відповідальності за порушення законодавства про працю за статтею 265 КЗпП, не варто забувати про адміністративну відповідальність (ч. 1-7 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення; КпАП).
Нагадаємо: за будь-яке порушення законодавства про працю до фізосіб-підприємців та посадовців юросіб можна застосувати адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 510 до 1700 грн (у разі повторного протягом року вчинення порушення, за яке застосували адміністративні санкції, – від 1700 до 5100 грн). Водночас, якщо мова про порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», адмінштраф складатиме від 850 до 1700 грн (ч.7 ст. 41 КпАП).
Якщо фактично допустили працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), накладають штраф на посадових осіб підприємств, фізосіб-підприємців, які використовують найману працю. Розмір штрафу становить від 8500 до 17 000 грн (ч. 3 ст. 41 КпАП). У такому самому розмірі оштрафують роботодавця, який на умовах трудового договору (контракту) допустив до роботи іноземця, особу без громадянства, особу, стосовно якої є рішення про оформлення документів для надання статусу біженця, без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
У разі повторного протягом року вчинення порушення, за яке особу вже піддавали адміністративному стягненню, адмінштраф становитиме від 17 000 до 34 000 грн (ч. 3 ст. 41 КпАП).
