Зміни в роботі бухгалтера-бюджетника 2021
- Єдина звітність ПДФО + ВЗ + ЄСВ
- Єдиний рахунок
- Електронні лікарняні
- Вартісний критерій ОЗ/МНМА
- Зміни до меморіальних ордерів
- Відомість обороту запасів
- Оновлення податкової декларації з ПДВ та податкової накладної
- Підвищення МЗП 2021
- Підвищення прожиткового мінімуму 2021
- Підвищення окладів за ЄТС
- Чинні зміни, про які варто знати бюджетнику
ВЕБІНАР ►►► Бюджетний рік — 2020: як закрити та що врахувати
Почнемо спочатку з найбільш цікавого й дійсно нового.
Єдина звітність ПДФО + ВЗ + ЄСВ
Звітність у колишньому форматі буде востаннє подана за IV квартал 2020 року (форма 1 ДФ) та за грудень 2020 року (Звіт з ЄСВ, форма Д4).
З 1 травня 2021 року офіційно буде існувати об’єднаний звіт Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Це уже не форма 1ДФ, а скоріше, Звіт з ЄСВ, у який приєднали колишню форму 1ДФ у вигляді додатка Д4. Подаватися такий звіт буде щокварталу. Однак, дані в ньому будуть помісячно, включаючи й ПДФО та ВЗ.
ВЗ у такій об’єднаній звітності теж буде персоніфікований — по кожному працівнику окремо. Зараз же він єдиною сумою по всім.
У 2021 році має стати менше звітів. Окрім “зарплатної” звітності є ще обіцянки скоротити статистичну звітність
✍ Річні звіти бюджетних установ: шпаргалка бухгалтера
Єдиний рахунок
З 1 січня 2021 року має запрацювати так званий єдиний рахунок для сплати податків і ЄСВ. Його особливості:
- відкривається у Казначействі;
- він добровільний, тобто можна й платити все по-старому;
- якщо на нього зарахувати кошти, то вони будуть розподілятися по платежах автоматично: спочатку погашення боргів по ЄСВ, податках. Кошти будуть списуватися у послідовності надходження декларацій, якщо є залишок на рахунку;
- рахунок не застосовується для ПДВ та акцизного податку, так як для них уже є рахунки в Казначействі у системах СЕА ПДВ та СЕА РПСЕ.
Електронні лікарняні
З 1 січня мають запрацювати електронні лікарняні замість паперових листків тимчасової непрацездатності. Дані про непрацездатність установі можна буде отримати з електронної бази. Лікарі, відкриваючи такий лікарняний, будуть використовувати свої електронні підписи. Таким чином, можна буде відслідкувати весь процес.
6 переваг електронного лікарняного над паперовим
Уже можна й не 6000 грн – вартісний критерій ОЗ/МНМА
З 1 січня 2020 року за проєктом змін від Мінфіну бюджетні установи отримають можливість самостійно визначати собі вартісний критерій розділення основних засобів (ОЗ) та малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Так уже давно на підприємствах комерційного сектору. Більшість підприємств у свої обліковій політиці використовують критерій з пп. 14.1.138 ПКУ, де він з 23.05.2020 р. зріс з 6000 грн до 20 000 грн. Бюджетникам теж рекомендуємо взяти саме цей — 20 000 грн. Звичайно, якщо прагнете змін, адже можна й залишити усе, як було — 6000 грн, адже бюджетники й так не є платниками податку на прибуток і звертати увагу на цифру з ПКУ взагалі їм не обов’язково. Це може бути й 6000 грн, й 10 000 грн, й 15 000 грн і т.д.
Однак, зверніть увагу, що:
- якщо навіть збільшите вартісний критерій, то перераховувати щось “заднім числом” буде не потрібно. За НП(С)БОДС 125 “Зміни облікових оцінок та виправлення помилок” це зміна облікових оцінок, а не помилка, через це все залишається, як було;
- новий критерій “працюватиме” лише до тих об’єктів, які будуть надходити після зміни критерію.
Дані зміни мають бути внесені до Методрекомендацій з обліку основних засобів державного сектору, наказ Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
Є зміни до меморіальних ордерів
Змін зазнають:
- меморіальні ордери № 11, № 11-авт “Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування”. Зміна майже непомітна: додали “Кт субрахунку 62__”. Це розрахунки за товари, роботи послуги. Цілком логічно, адже продукти харчування можуть надходити й не тільки по попередній оплаті (субрахунок 21__);
- меморіальні ордери № 12, № 12-авт “Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування”. Специфічних змін взагалі немає, окрім реквізиту підпису.
В усіх нових МО змінили реквізити підпису — замість “ініціали та прізвище”, “власне ім’я та прізвище”.
Як бачимо, змін тут практично немає. Все насправді так і було, лише “косметичні” правки. Коли ці зміни наберуть чинності – поки що невідомо. Ймовірно, з 1 січня 2021 року.
Пропонуємо з деякими з них ознайомитися:
СКАЧАТИ
З’являється відомість обороту запасів
До згаданих вище меморіальних ордерів додається ще відомість обороту запасів. Нічого в ній особливого немає – ведеться щомісяця. Залишки та обороти по рахункам. Потреба у ній досить сумнівна, так як ті ж комп’ютерні програми з бюджетного обліку можуть сформувати подібні дані навіть з більшою деталізацією.
Можете теж з нею ознайомитися, хоча поки що це лише проєкт.
✔️ Бланк відомості обороту запасів
Оновлення податкової декларації з ПДВ та податкової накладної
На 2021 рік заготовлений проект оновленої декларації з ПДВ, у якій об’єднають додатки 1 та 5. Не треба буде розшифровувати податкові зобов’язання по контрагентам.
У податковій накладній зросте максимальна кількість рядків (товарних позицій).
Тепер ті зміни, які відбуваються практично щороку:
Підвищення мінімальної зарплати 2021
Очікувано. За проєктом Закону про державний бюджет 2021, який уже знаходиться на 2-ому читанні, планується мінімальна зарплата:
- з 1 січня 2021 — 6000 грн;
- з 1 грудня 2021 (раніше було 1 липня) — 6500 грн.
На що вплине? По-перше, на доплати до мінімальної зарплати, адже у бюджетників на ЄТС перші 12 розрядів недотягують до мінімальної зарплати й такі працівники й є потенційними отримувачами такої доплати.
По-друге, на мінімальну базу ЄСВ. Якщо працівник був у трудових відносинах у штаті на основному місці з 1 по останнє число місяця – ЄСВ має бути у січні-листопаді 2021 не менше 0,22×6000 = 1320 грн. Зараз 1100 грн.
Підвищення прожиткового мінімуму 2021
Прожитковий мінімум для працездатних осіб теж зростатиме протягом року. Як завжди, з 1 липня (2379 грн) та з 1 грудня (2481 грн). Нагадуємо
Щодо цифри на 1 січня 2021 (січень-червень), то він буде такий, як і в грудні 2020 – 2270 грн. Однак, цей першосічневий прожитковий мінімум вплине на нарахування податкової соціальної пільги (ПСП) весь 2021 рік:
- базова ПСП буде 1135 грн (=2270×0,5);
- ліміт доходу працівника на ПСП стане 3180 грн (=2270×1,4 = 3178 ≈ 3180 грн);
- якщо дітей 2 до 18 років, то ліміт доходу буде 6360 грн (=3180×2). Пільга теж подвійна.
Прожитковий мінімум, як відомо, не один, є ще й для непрацездатних осіб, дітей і загальний. Їх зростання впливає на соціальні виплати малозабезпеченим та мінімальний розмір аліментів.
Підвищення окладів за ЄТС
З 1 січня 2021 року ЄТС 1-го розряду має бути 2670 грн, що збільшить також усі інші оклади. З 1 липня 2021 року планувалося 2893 грн, але з урахуванням відтермінування зростання мінімальної зарплати, можуть теж перенести на 1 грудня 2021.
Уже існуючі зміни, які можуть бути цікаві бюджетнику
З найбільш суттєвого, що уже сталося у серпні-грудні 2020 року і не тільки для бюджетників:
- з 1 серпня 2020 року запрацювали програмні РРО. Бюджетники їх теж можуть застосовувати. Це альтернатива звичайним касовим апаратам. Програмний РРО – це програма, яка встановлюється на смартфон, планшет, ноутбук тощо й може виконувати функції касового апарату, надсилаючи електронні фіскальні чеки. Є й готові пристрої з установленим програмним РРО, міні-принтером й POS-терміналом для карток. Одна з переваг – Z-звіти формуються автоматично й надсилаються на сервер ДПС. Також є можливість працювати в офлайн-режимі, тобто без Інтернет-зв’язку 36 годин підряд або 168 год на місяць;
- з 7 листопада 2020 року приймаються тільки ключі кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Дворічний перехідний період закінчився. Щоправда уже з 7 листопада 2018 року більшість сервісних центрів видавали нові ключі КЕП замість колишніх ЕЦП. КЕП може бути, як на захищеному носії (флешка-токен чи хмарний сервіс), так і ні. Однак, саме захищений носій вимагається для низки осіб, серед яких багато бюджетників, а саме: представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних установ та організацій. Також захищений носій потрібен нотаріусам, державним підприємствам, державним реєстраторам та суб’єктам, що виконують їхні обов’язки. Гадаємо, що уже всі бюджетники перейшли давно на КЕП.