Яка існує відповідальність за неподання, несвоєчасне подання додатків 1, 2, 3, 5 та 6 у складі Розрахунку?

Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Яка існує відповідальність за неподання, несвоєчасне подання додатків 1, 2, 3, 5 та 6 у складі Розрахунку?


Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу (далі – Розрахунок).

Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Дія Порядку поширюється, зокрема, на страхувальників – роботодавців – платників єдиного внеску, визначених п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (п. 3 розд. І Порядку). Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (п. 1 розд. ІІ Порядку).

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку інформація про додатки 1, 2, 3, 5 та 6 по єдиному внеску є невід’ємною частиною Розрахунку. Пунктом 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків у розмірах та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ. Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Водночас з 01 березня 2020 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на всій території України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, встановлено обмеження щодо застосування штрафних санкцій, зокрема, згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені податковими агентами з 01 березня 2020 року по теперішній час.

Разом з тим, абзацом третім частини першої ст. 26 Закону № 2464 передбачено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку). Згідно з частиною першою ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165 прим. 1 КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерело: ДПС у Закарпатській області

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.

Вебінарний марафон до Дня бухгалтера

Статті за темою

Усі статті за темою

Сумісники у Розрахунку з ПДФО та ЄСВ

Уклали трудовий договір із сумісником: за якими правилами відобразити в Додатках Д5 та Д1, коли донараховувати ЄСВ до мінімальної бази, як показати нараховані доходи в Додатку Д4/4ДФ до Розрахунку.
55862

Винагорода за ЦПД у Податковому розрахунку

Уклали цивільно-правовий договір – як показати відомості в додатках Д5 та Д1, коли донарахувати ЄСВ до мінімальної бази, за якими правилами відобразити в додатку 4ДФ.
2692

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді