Роботодавці можуть надавати працівникам два види відпусток без збереження заробітної плати:
- ті, що надають на підставі суб’єктивного права, тобто в обов’язковому порядку;
- ті, що надають за погодженням сторін трудових відносин — роботодавця і працівника (Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, далі — Закон № 504)
Відпустка без збереження заробітної плати 2019 за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку, зокрема:
- матері або батьку, який виховує дітей без матері, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда — тривалістю до 14 к. дн. щорічно;
- чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці — тривалістю до 14 календарних днів;
- матері або батькові дитини, бабі, діду чи іншим родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла дитину під опіку, у разі якщо дитина потребує домашнього догляду — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;
- ветеранам війни — тривалістю до 14 к. дн. щорічно;
- особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною — тривалістю до 21 к. дн. Щорічно (ст.25 Закону № 504).
Підстава для надання відпустки — заява на відпустку без збереження заробітної плати зразок.
Відпустку без збереження заробітної плати працівник може використовувати не всю і відразу, а частинами. Це правило не стосується працівників, які беруть відпуску на підставі медичного висновку, для складання вступних іспитів тощо.
Відпустка без збереження заробітної плати, яку певні категорії працівників отримують щорічно, не може бути перенесена на наступний рік.
Роботодавець може надавати відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін —за сімейними обставинами та з інших причин. Таку відпустку роботодавець надає на строк, обумовлений угодою між працівником і власником/уповноваженим органом, але не більше 15 к. дн. на рік. Цю відпустку працівник в межах загальної тривалості може брати кілька разів протягом року (ст. 26 Закону № 504).
Аби одержати відпустку без збереження заробітної плати, працівник у заяві на ім’я роботодавця про надання такої відпустки має зазначити сімейні обставини чи інші причини, які спричинили у ній потребу. Рішення надавати чи не надавати працівникові відпустку з тієї чи іншої причини приймає виключно роботодавець.
За інформацією Управління Держпраці у Івано-Франківській області
