Новий Трудовий кодекс: як зміняться правила вирішення індивідуальних трудових спорів

Верховна Рада отримала черговий проєкт Трудового кодексу (далі — проєкт акта). Законопроєкт від 15.01.2026 № 14386 поданий КМУ та направлений до Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

До проєкту акта інкорпоровані норми законів України:

• «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР;
• «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР;
• «Про колективні угоди та договори» від 23.02.2023 № 2937-IX;
• «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03.03.1998 № 137/98-ВР. 

Нові посадові оклади за ЄТС з 1 січня 2026 року

Порівняно із діючим законодавством про працю до проєкту акта додатково включено регулювання питань щодо:

• порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;
• визначення ознак трудових відносин;
• врегулювання роботи з підсумованим обліком робочого часу, праці домашніх працівників та правового статусу працівників, які направляються на роботу через агентства тимчасового працевлаштування;
• вдосконалення засадничих умов реалізації права на відпустку;
• реформування порядку і умов надання відпусток, пов’язаних з народженням та вихованням дитини (дітей), з урахуванням принципу гендерної недискримінації;
• впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації;
• поширення норм колективних договорів та угод;
• врегулювання нагляду за дотриманням законодавства в сфері трудових відносин та визначення порядку проведення інспекційних відвідувань.

Індивідуальні трудові спори

Згідно з проєктом акта, індивідуальним спором вважаються будь-які розбіжності між працівником та власником бізнесу — від моменту укладання договору до його розірвання, включаючи питання оплати та умов праці.

Три етапи вирішення конфлікту:

1. Прямий діалог: переговори між сторонами.
2. Медіація: залучення незалежного посередника (договір та фінальна угода можуть оформлюватися в електронному вигляді).
3. Суд: як крайня інстанція.

Порядок подання скарги

Якщо права працівника порушено, встановлений чіткий алгоритм дій:

• скарги до роботодавця: працівник має 7 днів для звернення. Роботодавець зобов'язаний розглянути претензію та розпочати переговори протягом тижня;
• захист від тиску: закон забороняє будь-яку дискримінацію чи негативні наслідки для співробітника через подання скарги;
• медіацію як альтернативу судовим розбиранням.

Виправляємо помилки в бухобліку за зразками бухдовідки

Кейс зразків — для різних ситуацій

Якщо суд стає на бік працівника, роботодавець несе фінансову відповідальність:

1. Поновлення на посаді: рішення виконується негайно. Наступного дня працівник має вийти на роботу, а роботодавець — видати відповідний наказ.
2. Виплата за вимушений прогул: суд стягує середню зарплату за період до одного року.
   Важливо: якщо розгляд справи триває понад рік не з вини працівника, виплата нараховується за весь фактичний час прогулу.
3. Виправлення записів: при помилковому формулюванні причини звільнення, що заважало новому працевлаштуванню, також виплачується компенсація (середній заробіток).

Якщо працівник працював без договору («в конверті»), суд при визнанні факту роботи зобов'язує роботодавця:

• виплатити зарплату не нижче середньої по регіону за відповідним видом діяльності;
• сплатити всі податки (ПДФО) та ЄСВ за весь період нелегальної роботи.

Важливо: поворот виконання (повернення виплачених коштів роботодавцю) можливий лише у випадку, якщо працівник виграв суд, використовуючи завідомо фальшиві документи або неправдиву інформацію. В інших випадках гроші залишаються у працівника, навіть якщо рішення пізніше буде скасоване.

Джерело: сторінка Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook