Звільнення держслужбовця у 65 років: позиція ВС

Зарплата в освіті у 2026 році: нові правила та розрахунки

Верховний Суд роз’яснив, як застосовується правило про граничний вік державної служби.

Постанова Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 140/5414/24

Зокрема, суд вказав, що положення п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу) щодо припинення державної служби у разі досягнення держслужбовцем 65-річного віку є імперативним та у разі неприйняття суб’єктом призначення рішення про продовження строку перебування на державній службі є безумовною підставою для звільнення такої особи. Продовження граничного віку перебування на державній службі є правом суб’єкта призначення, а не його обов’язком

Ключові тези судової практики:

• безумовна підстава для звільнення. Досягнення 65-річного віку є самостійною та імперативною підставою для припинення державної служби згідно з п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу;
• право, а не обов'язок. Продовження служби після 65 років — це виключне право суб'єкта призначення, а не його обов'язок. Суд наголошує: навіть за наявності згоди та бажання працівника, керівник має право прийняти рішення про звільнення;
• потреби служби. Для залишення на посаді понад граничний вік (до 70 років) необхідне поєднання двох факторів:

• ініціатива або згода працівника;
• обґрунтована «потреба служби» з боку державного органу;

• процедурні моменти. Рішення про продовження строку має бути прийняте до або в день досягнення особою 65-річчя. Якщо такого рішення немає — звільнення є законним і не вважається дискримінацією за віком.

Висновок для практиків: держслужбовець не може через суд змусити керівника продовжити йому термін перебування на службі, оскільки це питання належить до дискреційних повноважень роботодавця.

Якою датою звільняти працівника? У день народження? Чи на наступний день після 65 річчя?

Держпраці зазначає, коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк (ст. 241-1 КЗпП). Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день

Джерело: сторінка Інспекціі з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook