ВП ВС: нарахування та виплата держслужбовцям надбавки за вислугу років у 2024 році має здійснюватися з урахуванням приписів закону про держбюджет на відповідний рік
Фонд оплати праці обмежений: що робити з надбавками
Нарахування та виплата держслужбовцям надбавки за вислугу років у 2024 році має відбуватися з урахуванням вимог п. 12 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX (далі — Закон № 3460-IX), тобто на рівні 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 % посадового окладу.
«Саме лише зменшення законодавцем розміру надбавки за вислугу років на державній службі не призвело до звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат працівників на посадах державної служби», — такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду (далі — ВП ВС) у зразковій справі.
Обставини справи
У цій справі позивачка, яка обіймає посаду державного службовця в суді першої інстанції, оскаржила виплату їй з 01.01.2024 надбавки за вислугу років на рівні 30 % від посадового окладу замість 50 % від посадового окладу. Позов обґрунтований тим, що відсотковий розмір надбавки, обчислений з огляду на вимоги п. 12 розд. «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, суперечить змісту ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі — Закон № 889-VIII), який є спеціальним законом, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Касаційний адміністративний суд у складі ВС (далі — КАС ВС) позов задовольнив частково, вказавши на незастосовність приписів п. 12 розд. «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX з міркувань подолання змістової колізії норм права на користь положень Закону № 889-VIII.
Позиція ВП ВС
Вирішуючи цей спір, ВП ВС передусім зазначила про відсутність колізії у спірних правовідносинах, а отже й про те, що немає потреби у віднайденні механізму її подолання, оскільки є пряма норма Закону № 3460-ІХ, яка зупинила дію норми Закону № 889-VIII та чітко врегулювала особливості оплати праці певних категорій державних службовців.
Законодавець формує єдину систему законодавства у сфері публічних правовідносин, у якій презюмується конституційність кожного схваленого парламентом закону до моменту спростування цієї презумпції рішенням Конституційного Суду України.
У зв’язку з наведеним ВП ВС звернула увагу, що:
- відповідні приписи абз. 2 п. 12 розд. «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX не визнані неконституційними; та вказала на те, що
- немає підстав для висновку за ч. 4 ст. 7 КАС України, адже у спірних правовідносинах зменшення законодавцем розміру надбавки за вислугу років на державній службі не призвело до звуження соціальних прав і гарантій держслужбовця, зокрема і його права на належний рівень оплати праці.
Таку дію законодавця не можна розглядати відокремлено від інших дій, які здійснені ним одночасно з метою змінити структуру оплати праці державних службовців певної категорії. Отже, ВП ВС визначила, що введені Законом № 3460-IX із січня 2024 року особливості обчислення надбавки за вислугу років є частиною реформи оплати праці державних службовців, обумовленої реалізацією євроінтеграційних вимог щодо вступу України до ЄС.
До того ж ВП ВС врахувала правові наслідки, які настали для державних службовців у системі правосуддя із запровадженням реформи структури їхньої заробітної плати, зазначивши, що зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі відбулося одночасно зі зростанням посадового окладу, що спрямоване на:
- підвищення рівня незалежності та фінансової забезпеченості певної категорії держслужбовців;
- покращення статусу державного службовця загалом.
З урахуванням наведеного Велика Палата ВС скасувала рішення КАС ВС та ухвалила нове рішення про відмову в задоволенні позову (постанова ВП ВС від 19.02.2026 у справі № 240/7215/24).
Джерело: офіційний сайт ВС
Підпишіться на Telegram-канал 
